Французька весна в Києві
В Києв прийшла весна, французька весна.
На світлове шоу на Софіївській я зібралася якось так спонтанно. Зранку знайомий запропонував піти на концерт, а потім забігти на Софіївську, але я вирішила не розпилятися і пішла на виставу.
Суботній вечір небаготолюдний, все-таки передсвятковий, транспорт пустий, але то все лише до входу в метро. Там зовсім інша картина, перон на Петрівці заповнений вщент, я ледве втиснулася в вагон потягу. Наступний сюрприз - це кілометрова черга до фунікулеру, аж до підземного переходу. Тому єдиний варіант, що мені лишився це підніматися пішки парком, добре, що ще незовсім стемніло, і я могла роздивитися сходинки))
І от нарешті я на місці, суцільні потоки людей сунули до Софії. Вирішую туди не пхатися, а залишитися на Михайлівській, видно звідси добре, єдине, що я не врахувало, і що потім страшенно діставало - це машини, які весь час проїжджали повз, сигналили і світло фар машин, які їхали від Софії. А ще тут зовсім не було чутно звуку, а без нього втрачався сенс світлового шоу. Але навіть незважаючі на всі ці прикрості, дійство заворожувало, але то може тільки мене)) Бо хлопець, що стояв поруч з дівчиною, говорив, що він тут нічого не розуміє, ну засвітили собор і що. Ще один чувак голосно розмовляв по телефону з масяю, що типу якась фігня світиться на соборі, він не розує що, але купа народу і купа крутих камер. І в такому дусі майже 5 хвилин у мене над вухом))) Ще одна парочка, вже після закінчення першого показу спитала в мене, чи було тут щось цікаве, чи просто лазер світив?))) На довершення мені зателефонував знайомий, той який все-таки пішов на концерт, з тим же питання та вибаченнями, що він вже не прийде, бо так відірвався на концерті, що немає сил. Таке враження, що з мене просто знущалися)))
Тим часом люди почали розходитися, а за пів-години мав бути ще один показ, вирішую залишитися і підійти поближче, подивитися на то все під іншим ракурсом. Там далі дорога була таки перекрита, зайве світло не заважало і чудово було все чути))) Подивилися ще раз з задоволенням, зроблено відмінно.
Під враженнями разом з натовпом поплила до Майдану, тут знову зіштовхнулася з реальність, тиснява на сході в метро, працював лише один екскалатор, інший потім також запустили, але при мені він працював вхолосту, повний потяг, я знову ледве заштовхуюся у вагон.,,, Ну що сказати, хреново працює наш мер...
На світлове шоу на Софіївській я зібралася якось так спонтанно. Зранку знайомий запропонував піти на концерт, а потім забігти на Софіївську, але я вирішила не розпилятися і пішла на виставу.
Суботній вечір небаготолюдний, все-таки передсвятковий, транспорт пустий, але то все лише до входу в метро. Там зовсім інша картина, перон на Петрівці заповнений вщент, я ледве втиснулася в вагон потягу. Наступний сюрприз - це кілометрова черга до фунікулеру, аж до підземного переходу. Тому єдиний варіант, що мені лишився це підніматися пішки парком, добре, що ще незовсім стемніло, і я могла роздивитися сходинки))
І от нарешті я на місці, суцільні потоки людей сунули до Софії. Вирішую туди не пхатися, а залишитися на Михайлівській, видно звідси добре, єдине, що я не врахувало, і що потім страшенно діставало - це машини, які весь час проїжджали повз, сигналили і світло фар машин, які їхали від Софії. А ще тут зовсім не було чутно звуку, а без нього втрачався сенс світлового шоу. Але навіть незважаючі на всі ці прикрості, дійство заворожувало, але то може тільки мене)) Бо хлопець, що стояв поруч з дівчиною, говорив, що він тут нічого не розуміє, ну засвітили собор і що. Ще один чувак голосно розмовляв по телефону з масяю, що типу якась фігня світиться на соборі, він не розує що, але купа народу і купа крутих камер. І в такому дусі майже 5 хвилин у мене над вухом))) Ще одна парочка, вже після закінчення першого показу спитала в мене, чи було тут щось цікаве, чи просто лазер світив?))) На довершення мені зателефонував знайомий, той який все-таки пішов на концерт, з тим же питання та вибаченнями, що він вже не прийде, бо так відірвався на концерті, що немає сил. Таке враження, що з мене просто знущалися)))
Тим часом люди почали розходитися, а за пів-години мав бути ще один показ, вирішую залишитися і підійти поближче, подивитися на то все під іншим ракурсом. Там далі дорога була таки перекрита, зайве світло не заважало і чудово було все чути))) Подивилися ще раз з задоволенням, зроблено відмінно.
Під враженнями разом з натовпом поплила до Майдану, тут знову зіштовхнулася з реальність, тиснява на сході в метро, працював лише один екскалатор, інший потім також запустили, але при мені він працював вхолосту, повний потяг, я знову ледве заштовхуюся у вагон.,,, Ну що сказати, хреново працює наш мер...