Історія повторюється...
Читала «Марусю» Василя Шкляра, в очі впали дві цитати:
«Обсадити, але не стріляти»
«...мусимо вести переговори...»
«А серце казало, що чужинець є чужинець і ще жоден із них не приходив до нас з добром. Хай він буде червоний чи білий, сірий чи жовтий, а якщо попер на твою землю, то не питай у нього, що він думає робити далі, а покажи заброді, почім фунт свинцю на українському ярмарку.»
Минуло майже сто років, а ми знову наступаємо на ті самі граблі...
«Обсадити, але не стріляти»
«...мусимо вести переговори...»
«А серце казало, що чужинець є чужинець і ще жоден із них не приходив до нас з добром. Хай він буде червоний чи білий, сірий чи жовтий, а якщо попер на твою землю, то не питай у нього, що він думає робити далі, а покажи заброді, почім фунт свинцю на українському ярмарку.»
Минуло майже сто років, а ми знову наступаємо на ті самі граблі...