Святий Дмитрій та парафії на його честь
Сьогодні, 8 листопада Церква Східного обряду (Греко-Католицька та Православна) вшановує честь одного з найвидатніших святих - Святого Дмитрія Солунського Мироточця.
Вітаємо всіх, хто носить ім'я цього святого. Нехай Господь за заступництвом Вашого покровителя зішле Вам щедрі ласки.
А тепер дізнаємося, хто він Святий Дмитрій.
У грецькому місті Солуні в третьому столітті жив воєвода (губернатор). Він і його дружина ісповідували Віру Христову, яку за того часу жорстоко переслідували погани, Господь Бог обдарував їх одним сином, якого при Св. Хрещенні назвали Димитрієм і дали йому зразкове християнське виховання. По смерти своїх батьків, вирісши на поважну лю дину, був він покликаний римським іператором Максиміліяном на становище намісника міста Солуня.
Димитрій з того часу стає явним християнином. Своїм зразковим життям він так вплинув на жителів міста Солуня, що багато з них почали вірувати в правдивого Бога.
Довідавшись про це, імператор Максиміліян постановив особисто перевірити підстави цих доносів на Димитрія. Повертаючись з одного походу, вступив до Солуня, й там наочно переконався, що Димитрій не тільки сам ісповідує Віру Христову, але й ще інших до цього нахиляє. Імператор тоді покликав до себе Димитрія і старався лагідним способом назад привернути його до поганства. Але Димитрій непохитно стояв при своїй вірі. Тоді імператор звелів вкинути його у в'язницю.
А тим часом сталася ще одна подія, і вона приспішила мученицьку смерть Димитрія.
Імператор Максиміліян прибув до Солуня із своїм улюбленцем - силачем Лієм. Цей силач викликав християн на двобій, а коли ніхто з них не відгукнувся, Лій висміював їхню віру.
У Солуні тоді жив один побожний чоловік на ім'я Нестор. Він був учнем Димитрія. Побачивши страшні муки християн в руках безбожника Лія, Нестор рішився відвідати Димитрія в в'язниці й просити в нього благословення на боротьбу з Лієм. Димитрій дуже зрадів, коли побачив перед собою відважного християнина, який, наражуючи на небезпеку своє життя, бажав стати в обороні Віри Христової. І з радістю поблагословив він Нестора такими словами: «Ти, Несторе переможеш Лія, але й сам умреш мученицькою смертю!».
Благословення й молитви Димитрія сповнили Нестора ще більшою відвагою, він виступив на двобій з силачем Лієм, скликнувши: «Боже Димитрія, допоможи мені!». До цього двобою приглядалися імператор Максиміліян, його дружина та все його військо. Господь допоміг Несторові, і він переміг Лія. Побачивши смерть Лія, імператор, замість увірувати в правдивого Бога, який допоміг слабкому тілом християнинові перемогти силача-поганина, звелів відрубати Несторові голову. А коли імператор довідався що це Димитрій поблагословив Нестора на цей двобій, він видав присуд смерти й на Димитрія.
У досвіта 8-го листопада 306-го року прийшли до в'язниці вояки й закидали Св. Димитрія, який молився списами. Діялося це шість років перед проголошенням волі Віри Христової в Римській імперії.
Тіло Св. Димитрія Великомученика християни поховали в місті Солуні. А коли (313-го року) було офіційно проголошено волю ісповідування Віри Христової, на могилі Св. Димитрія була збудована церква. До неї приходили тисячі віруючих християн, бо тут вони зазнавали зцілення душі й тіла внаслідок своїх щирих молитов. Так між іншим видужав один ба гатий вельможа Леонтій. Уздоровившись, цей багатий достойник збудував, на місце старої дерев'яної церкви, великий мармуровий храм Божий. А коли розкопували гріб Св. Великомученика Димитрія, то виявилося, що його тіло було цілком свіжим, наче б тільки що поховане, а з нього текло миро. Тому й Св. Димитрія ще називаємо Мироточцем або Мироточивим.
Пам'ять Великомученика Димитрія вшановують у всьому християнському світі. За його мужність і відвагу в обороні Віри Христової вшановує його кожен свідомий християнин.
Серед українців пошана до Св. Димитрія дуже велика. На його честь був поставлений в Києві величний золотоверхий монастир, що його згодом зруйнували більшовики.
За книгою «Свята Христової Церкви» о.Ігора Болюха
А в Івано-Франківську на його честь названий храм у мікрорайоні Пасічна, про який сподіваюся напишу незабаром докладну статтю. Тим більше він став ключовим у період виходу з підпілля УГКЦ. Саме перед зачиненими дверима цього храму 19 серпня 1989 року вперше в області відправилася Божественна Літургія, яку очолили підпільні єпископи УГКЦ.