І ось надійшов час написати пост вдячності, бо до мене доїхали паперові примірнички моєї другої книжкової дитинки. Вона народжувалася щось трохи менше ніж три роки, бо завжди бракувало когось, хто б давав дружніх копняків і організовував творчий колектив, а сам автор, як показує досвід, ширяє у хмарах і завжди має важливіші справи. Однак якимось дивом усе склалося завдяки перетину різноманітних шляхів людей, дій і фінансових потоків. Для мене важливо, що над книжкою працювали люди, дорогі моєму серцю, тому хочу висловити якнайщирішу вдячність: видавцеві Антону Санченку за багаторічну терплячість, художниці Софії Атлантовій за чудові барокові малюнки, дизайнеру і верстальнику Миколі Леоновичу за фаховий дизайн і верстку, Галині Ткачук за уважне прочитання і передмову, і, звісно, Олені Максименко, яка передала на видання збірки кошти від продажу її власної збірки "Я тобі листопад". Найдавніший текст книжечки написано 2004 року, найпізніший - 2012-го, тому проект справді багаторічний )))). Вона має продаватися на Книжковому Арсеналі, також незабаром з'явиться у книгарнях, ну й автор має певний наклад. Після Арсеналу стане доступною електронна версія на сайті "Автура", і там буде зазначено ось що: "Усі кошти, зібрані віршами, будуть перераховані на потреби Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова". Оскільки вважаю, що не маю морального права, а тим паче в сучасній ситуації, щось заробляти цими віршами, які по суті й не мої, планую все, що надійде власне мені у грошовому еквіваленті, переказувати на ось такий гарний проект:
http://medbat.org.ua/ - шпиталь, чиї добровольці їздять на передову і там рятують наших поранених воїнів. А всі, хто бажав би написати нищівний критичний відгук на збірку, можуть отримати її в мене безкоштовно )))