Віктор Хведорович, розвалився в м’якому кріслі, обтягнутому крокодилячою шкірою, попиваючи 20літній віскі розбавлений колою і неуважно слухав доклад Льольочкіна який так і сипав цифрам про чергове «покращення»..
- А скажи, Сєрьога, чого мені так тривожно останніми днями? - раптово перервав він главу адміністрації.
- Так ніби ж все нормально, Віктор Хведорович. - завмер Льольочкін
- А ти пророцтва цього карпатського віщуна-мольфара чув? Ну що я гегну 25 лютого? Тільки не бреши, що ні.
- Чув, Віктор Хведорович. Я ж розпорядився щоб його тойво, ще тоді. - непевно сказав Сєрьога.
- Ну і дурень. А мені тепер сиди і думай, здуру він це брякнув чи насправді.
- Я вжив усі необхідні засоби задля вашої безпеки, Віктор Хведорович. Охорона потроєнна , паркан трійний, трьохметровий. Автомобілі, вертоліт - все броньоване. У вас бронемайка, бронежилет і бронетруси. Кожну страву коштує охоронець. Ніяких зустрічей з простими людьми та журналістами. На полювання ви не ходите. Чужі туалети перед вашими візитом перевіряють. Вам нічого не загрожує.
- Так уже й нічого - криво посміхнувся Віктор Хведорович - А якщо метеорит, як по Чєлябінську?
- Так ми ж поставили систему ППО, ні метеорит нам не страшний, ні камікадзе, навіть якщо б такий знайшовся
- А якщо це Путін вирішив від мене позбавитись? В мене ж половина охорони - його офіцери. Як і міністр оборони.
- Ні, Путіну зараз немає сенсу позбуватись нас, Віктор Хведорович. Медведчука по останніх соціологічних даних підтримує заледве 5 % попри мільярди потрачені на рекламу. Скоро і сам Путін в ньому розчарується. А такого як Ви, Віктор Хведорович, йому ще скоро на Україні не знайти.
- А не на а в! !- з притиском Віктор Хведорович і стукнув по масивному дубовому столі - В Україні глядь, а ти сам, Сєрьога, бува, не засланий козачок?
- Віктор Хведорович, ну як ви можете? Я ж вірою і правдою. Мене ж без вас на першому ж суку без суду і слідства повісять.
- Тоже вірно, дивись мені. А якшо того, народ збунтується?
- Ну в нас є армія, міліція, спецслужби.
- В царя це все теж було і ще краще - буркнув Віктор Федорович. - І в Муамара Каддафі теж, не сильно їм помогло як я чув.
- На крайній випадок, Віктор Хведорович, у вашому золотому унітазі є катапульта. Сідайте, відкручуєте кнопку спуску, а під нею ще одна, червона тисне її і Ви за 30 кілометрів звідси. А там в гаражі броньовані жигулі, в багажнику запасна каністра бензину, жіноче плаття, тисяча гривень і пістолет . Сідайте і їдете куди завгодно.
- Чекай, Сєрьога, які жигулі нах? Ти чо попутав? Я і на жигулях?
- Це все задля вашої безпеки, щоб ніхто не здогадався. Карточками та рахунками не користуйтесь - їх все одно заблокують. Синам також не дзвоніть, їх все одно.. - осікся Льльочкін- вам погано Віктор Хведорович?
- Так - простогнав Віктор Хведорович - мені погано . Це ж, що виходить, я всі ці роки йшов до влади, щоб кожен день боятись смерті або втікати від свого народу в жіночому платті на жигулях? І знати, що мої сини, можливо, помруть скоріше за мене. Ех, Сєрьога, інколи я думаю, що краще б я лишився завгаром. Грав би з мужиками доміно по вихідних та внуків няньчив і любили мене усі на районі і шанували б...