Дві телефонні історії з життя майдану.
Історія 1: Початок тижня. Людей обмаль. Беркут проривається на Грушевського. Майдан терміново мобілізовує людей. Один з міських голів Львівщини телефонує супер-радикальному нардепу від супер-радикальної партії - " пане .Х, а де ви є?"
На що пан Х, який на мітингах бився в груди і обіцяв рвати синьожопу банду відповів - " Тримайтеся хлопці. Ще два -три дні(!)" і відключився.)) правда через " 2-3 дні" його теж не бачили.)
Історія 2: Грушевського. Біжить невідомий, замотаний по вуха, засмальцований хлопчина з коктейлем. Пробігає усі зони метає пляшку - вона глухо вдаряється об щити і падає не загорівшись. Він показує кулак в сторону барикад - мол, що ви мені підсунули гади і біжить назад, петляючи між спорудами-стовпами. Коктейль тим часом летить назад. В цей момент в нього дзвонить телефон, він ховається за черговим прикриттям і відбувається наступний діалог:
- О, привіт!
- Нє, не вдома. погуляти вийшов.Нормально всьо!
- Трохи занятий. Давай передзвоню пізніше.
На що пан Х, який на мітингах бився в груди і обіцяв рвати синьожопу банду відповів - " Тримайтеся хлопці. Ще два -три дні(!)" і відключився.)) правда через " 2-3 дні" його теж не бачили.)
Історія 2: Грушевського. Біжить невідомий, замотаний по вуха, засмальцований хлопчина з коктейлем. Пробігає усі зони метає пляшку - вона глухо вдаряється об щити і падає не загорівшись. Він показує кулак в сторону барикад - мол, що ви мені підсунули гади і біжить назад, петляючи між спорудами-стовпами. Коктейль тим часом летить назад. В цей момент в нього дзвонить телефон, він ховається за черговим прикриттям і відбувається наступний діалог:
- О, привіт!
- Нє, не вдома. погуляти вийшов.Нормально всьо!
- Трохи занятий. Давай передзвоню пізніше.