Девочка-девочка
Чёрт возьми, с какой бы стороны и в каком бы состоянии я ни подходила к клавиатуре, у меня всегда выходит то ли рифмованный стёб, то ли гневные занудствования о несовершенстве мира.
Между тем, я бы хотела быть не Пеппилоттой Виктуалиной Рольгардиной Длинныйчулок, Самой-Сильной-Девочкой-В-Мире™, а, например, Дюймовочкой. И писать как-то так:
***
осінь джезу, осінь - джезва.
бог мій був, а нині - щез(ла)?
з джезу - в блюз, із джезви - блюз
осінь - ти. тебе люблю.
осінь - немо. осінь - німо.
наче одяг, з шурхотінням,
впаде слово, немо(в) сумнів -
похідний від твого суму.
осінь - місяць. осінь - мекка,
мед - медина. небо - спека.
муха - мука, ніби мокко.
ти - арабіка - на око.
осінь - маркес. осінь - марки,
присмак клею і мак-даки.
тепло - тео, вогко - тіло.
у тобі - я - наутілус.
осінь - космос, осінь - осмос.
витікати з мене - досить,
бо любов це вже - не дружба.
та й не джезва вже, а - блюзва...
Текст зарифмовал schaslyvyj .