Feb 23, 2007 10:48
"Дощ ішов ріденький і смутний
Гірко пахли квіти в палісаді
Ні журби, ні злості, ні війни
А містечко.Скрипочка. І радість.
Пахли дині.Вітер позіхав.
Плакав п*яний. А ніхто не слухав.
І ганяло курку в лопухах цуценятко із одвислим вухом"
Вірші Ірини Жиленко, української поетеси, однієї з моїх улюблених.