Наївняк про укрмову
Опа, я вирішив теж чото написати про укрмову. Хочу почати з функцій. У кожної речі і в кожної людини є певні функції. Хтось більш універсальний хтось менш - це ок. Отже, в кожної групи, яку формують люди, теж є певні функції. Чим більше функцій людина намагається виконувати тим гірше в неї це, як правило, виходить. Можемо взяти для прикладу бізнес. Керівники, які зосереджують все управління і всі функції на собі - або горять на роботі або прогорають у бізнесі. Тому більш ефективно коли кожен займається своїм ділом.
Ми (хе-хе, я ващето "противсіх")обрали мужичків і жіночок, які нам серед іншої мішури обіцяли підтримку національної самосвідомості, української ідентичності і теде. А скільки ще мужичків і жіночок хоче щоб їх обрали і тому понастворювали різних організацій, об"єднань, асоціацій, потішних партій тощо.
Тобто захистити нашу укрмову є кому. Здавалось би в чому тоді річ? Чому простий рядовий нарід підключається до цієї непростої задачі і робить це неуміло, кустарно, неефективно? Кричить в стіну, грозить кулачком, обурується, прости господи - коментить на форумі. Чи це найкращий спосіб скасувати дурний закон? Найгірший. Давайте вернемось у древнє минуле - яке всі вже забули - років на два назад, і глянем на підприємців, вчителів, чорнобильців і афганців. Річ в тому що в даний момент влада у нас поки що легітимна і грозити на неї кулачком немає сенсу.
Зате є сенс грозити кулачком тим, хто добровільно взяв на себе обо"язок захищати наші певні прагнення. Це вони винні, що не виконують своїх функцій. Ми не повинні виконувати їхню роботу, у нас своєї повно - в офісах, на городах, фабриках.
І вони повинні не просто виводити біомасу на вулиці, вони повинні відстоювати інтереси ефективно. А це значить - позови, суди, прокуратура, контроль, пропаганда. Де організована кампанія проти голосування чужими картками? Ах да, це ж вже не модно - відбита тема. Якби не ці фокуси з депутатськими карточками - закон не був би прийнятий. Де 1000 позовів на Царькова, Мартинюка? Де ці єжовиє рукавіци закону і контролю в яких опозиція має тримати владу?
В 2004 ми напряглись і викинули Януковича за шкірку в куток. Звідки ж він знову взявся? Чому він став президентом? Через свої надприродні моральні, інтелектуальні якості і через свій стратегічний склад розуму? Він став президентом від бездіяльності тих, у кого вистачає розуму максимум на вивід людей на вулицю. Це би можливо і діяло, якби наш нарід готовий був кидати напалм у вікна і міліціянтів. Він миролюбивий тому не готовий.
Що ж робити простому мужичку і жіночці, якщо хочеться обурюватись і грозити кулачком? Є хороший варіант - робити це під офісами тих організацій, які мають обов"язок, бюджет і ресурси захищати наше все. Вони так розраховують на підтримку на виборах, або на спонсорську допомогу. Їх набагато легше примусити виконувати свої зобов"язання ніж штурмувати безрезультатно владу.
А щоб мова не вмерла достатньо лише просто на ній розмовляти.
Водій, на зупинці, будь ласка.
Дайте, будь ласка, два квитки.
Добрий день, це офіс компанії, мене звати, чим можу допомогти?
У нас є пропозиція для вашої компанії - ось презентація.
Я хочу відправити рекомендований лист.
Хоча цього елементарного часто не розуміють навіть львівшькі.
Ми (хе-хе, я ващето "противсіх")обрали мужичків і жіночок, які нам серед іншої мішури обіцяли підтримку національної самосвідомості, української ідентичності і теде. А скільки ще мужичків і жіночок хоче щоб їх обрали і тому понастворювали різних організацій, об"єднань, асоціацій, потішних партій тощо.
Тобто захистити нашу укрмову є кому. Здавалось би в чому тоді річ? Чому простий рядовий нарід підключається до цієї непростої задачі і робить це неуміло, кустарно, неефективно? Кричить в стіну, грозить кулачком, обурується, прости господи - коментить на форумі. Чи це найкращий спосіб скасувати дурний закон? Найгірший. Давайте вернемось у древнє минуле - яке всі вже забули - років на два назад, і глянем на підприємців, вчителів, чорнобильців і афганців. Річ в тому що в даний момент влада у нас поки що легітимна і грозити на неї кулачком немає сенсу.
Зате є сенс грозити кулачком тим, хто добровільно взяв на себе обо"язок захищати наші певні прагнення. Це вони винні, що не виконують своїх функцій. Ми не повинні виконувати їхню роботу, у нас своєї повно - в офісах, на городах, фабриках.
І вони повинні не просто виводити біомасу на вулиці, вони повинні відстоювати інтереси ефективно. А це значить - позови, суди, прокуратура, контроль, пропаганда. Де організована кампанія проти голосування чужими картками? Ах да, це ж вже не модно - відбита тема. Якби не ці фокуси з депутатськими карточками - закон не був би прийнятий. Де 1000 позовів на Царькова, Мартинюка? Де ці єжовиє рукавіци закону і контролю в яких опозиція має тримати владу?
В 2004 ми напряглись і викинули Януковича за шкірку в куток. Звідки ж він знову взявся? Чому він став президентом? Через свої надприродні моральні, інтелектуальні якості і через свій стратегічний склад розуму? Він став президентом від бездіяльності тих, у кого вистачає розуму максимум на вивід людей на вулицю. Це би можливо і діяло, якби наш нарід готовий був кидати напалм у вікна і міліціянтів. Він миролюбивий тому не готовий.
Що ж робити простому мужичку і жіночці, якщо хочеться обурюватись і грозити кулачком? Є хороший варіант - робити це під офісами тих організацій, які мають обов"язок, бюджет і ресурси захищати наше все. Вони так розраховують на підтримку на виборах, або на спонсорську допомогу. Їх набагато легше примусити виконувати свої зобов"язання ніж штурмувати безрезультатно владу.
А щоб мова не вмерла достатньо лише просто на ній розмовляти.
Водій, на зупинці, будь ласка.
Дайте, будь ласка, два квитки.
Добрий день, це офіс компанії, мене звати, чим можу допомогти?
У нас є пропозиція для вашої компанії - ось презентація.
Я хочу відправити рекомендований лист.
Хоча цього елементарного часто не розуміють навіть львівшькі.