що називається, один із таких днів, у який і померти не шкода.
Я дуже хотіла зробити цю акцію і нам вдалося. Відчуваю неабияке задоволення.
Сьогодня цілий день було таке прекрасне відчуття... солідарності чи що... відчуття того, що можна попросити і тобі допоможуть. Більшість людей, до яких я звернулася із пропозицією провести цей захід - безкоштовно або навіть долучитися грошима - не погодилися. Але тих, що погодилися, вистачило, щоб все зробити!
Найбільше, звичайно, я рада, що ми запросили дітей з притулку. Це так важливо і так мало ресурсу потрібно було, щоб це здійснити - оплатити мікроавтобус і добра воля Аліни, яка проводила майстер-клас.
Ну, і все інше також... було весело і приємно.
Треба вже йти додому... а то я бачу, що поставила собі надзавдання - хотілося викласти всі фотографії, але щось так повільно все грузиться і ще й доступу немає - пишуть люди. На фейсбуці ніби успішно загрузилася частина, так що хто зареєстрований і кому цікаво-
ЛЮДИ і
ЖИРАФИ.