сиджу ось і тішуся від усвідомлення того, що я когось навчила!

[foodformind]

Для тих, хто працює вчителем, воно може і банально. Але ні - навіть коли я викладала, у мене часто було відчуття задоволення від того, що ти передала якісь знання і бачиш ефект. Це не те. Розповідати якісь абстрактні речі - це одне, а передати уміння стосовно прикладного чогось - зовсім інше.
Сьогодні я навчила одну дівчинку шити петельним швом.
Зазвичай діти, молодші від 10-ти років, які приходить до нас на майстер-класи із виготовлення ведмедиків, шити не вміють взагалі, більшість із них ніколи не тримали у руках голку (для мене це спершу було величезним здивуванням, бо особисто я одяг лялькам шила років із 6-ти, а з 10-ти вже собі намагалася..., але тепер я вже звикла - може, воно їм і не потрібне буде). І сьогоднішня дівчинка не була винятком. Коли дітей багато на майстер-класі, я кожному допомагаю - власне, шию за них, бо ставлю за мету показати принцип пошиття, як набивати, як оздоблювати і в результаті дитина обов'язково повинна піти із готовим виробом. Але Віка була єдиною учасницею мастер-класу і я змогла приділити їй максимум часу, буквально її руками шила, слідкувала, наполягала і у неї вийшло.
Дитя пішло абсолютно задоволене. І я також.