straightforward gospel #36

[foker_z]

"У футболці, на якій був лише номер й не було його прізвища, але була емблема ОМ Фабріс Апрюзесс гайсав полем стадіону Шабан Дельмас наче навіжений. Він майже не торкався м’яча, він заробив жовту картку у матчі, що неможливо було врятувати. І він жив мрією. Він не зупинявся. Він не міг дати багато. За інших обставин навіть можна було б сказати, що це виглядало кумедно. Футболіст-аматор намагається зрівняти рахунок у матчі елітних клубів. Він не міг дати багато й дав значно більше, аніж міг. Він нагадав, що ідеальний професіонал мріє, як Фабріс Апрюзесс, і грає, як Ерік Кантона. І що перше може існувати без другого, але друге без першого - ніколи.

Хочеться, щоб він вийшов знову. І забив. Бо тоді кожен із нас розумітиме, що він відчуває. Й коли він цілуватиме емблему ОМ, його сльози будуть щирими."

Дмитро Джулай (с)