Казали отці в церкві, що весілля це не найщасливіший день в житті людей. "Бо для чого тоді одружуватись, якщо щасливий лише день?" :)
Не найщасливіший. Але дуже щасливий. Шкода, що я майже нічого не памятаю зі свого весілля... Просто все як одна мить.
Але нам сяяло сонце. Навколо були найближчі і дуже гарні люди. Все було просто, тепло і легко! Я майже не хвилювалась. І Славко майже не хвилювався (хіба перед першим танцем). Все довкола було так як я хоітла у світлих тонах з гуцульськими орнаментами осені :). Була осінь. Ось так.
Дякую Богу за те,що ми дочекались цього дня. За те, що Бог нас поєднав...
пе.ес. На жаль лише ті фото що я маю.