console: BOT_ADD
Коли мені було 12 і висолопивши язика та сиплячи гільзами, що вилітали з автомата м16 ,я стріляв по ботах, бавлячись у найпопулярнішу на 2000 рік гру Counter-strike... Я тоді і думати не думав, що таке штучний інтелект та що приховує у собі слово «Бот». Мене це взагалі й мало цікавило. Приємніше було випускати сотні віртуальних куль у не менш віртуальних противників.
Відштовхуючись від цієї ідеї перш за все «Бот» дає змогу поностальгувати генеруючи у голові асоціації колишньої віртуальної реальності. А вже тоді, коли ти вникаєш, проковтуючи одна за одною сторінки книги, ти поступово та досконало опановуєш сутність цих трьох літер.
Ще задовго до виходу книги Макс Кідрук робив довжелезну прелюдію. Він готував своїх читачів наче держава, що переводила заробітню плату з квитанцій і готівки на електронні картки… І нехай вдарить грім, якщо я один єдиний хто перед тим як читати БОТа прочитав вже славнозвісного і буденного, для мого сьогодення, Майкла Крайтона і його РІЙ…
Завдяки цьому, мала місце змога, у трапезі основною стравою якої був «Бот», вже не бути у статусі «чайника» технотриллерної кухні .
От приблизно така ж прелюдія і у мого відгуку чи можливо рецензії.
Обкладинка:
Тільки після прочитання книги приходить розуміння того,наскільки влучний дизайн обкладинки. І з якою точністю він відображає зміст.
Назва:
Отже, БОТ. В цілісний образ цієї назви немалу роль відіграли саме ті, вище згадані чоловічки з комп*ютерної гри, які робили нашу віртуальну самотність компанійською.
БОТ - «штучний інтелект». У чому, власне, й заключається…
Сюжет:
Основне правило технотриллера - «Не плутайте технотриллер з фантастикою». І тому, сюжет має реальне наукове підґрунтя, що базується на гіпотезі про те, що буде, якщо штучний інтелект помістити в людську плоть?
Основна дія цього вибухового,в буквальному розумінні,екшену відбувається в Чілійській пустелі АТАКАМА, в лабораторії «NGF», яка займається продукуванням, дослідженням і вдосконаленням БОТІВ.За 25 років загальних досліджень все було добре, але тепер дещо вийшло з під контролю і просто невід*ємною є допомога одного з …
Персонажі:
Одного з головних героїх - програміста Тимура Коршака. Перед яким із самого початку постає дилема. Погоджуватись на пропозицію та допомогти чи…
Ріно Хедхантер - здоровило із Африки. Який був основною фізичною і гумористичною силою книги. Геніальне поєднання гори м*язів та іронічно-комічного темпераменту,своїми репліками веселить читача всі 450 сторінок. Це мій улюблений персонаж. І якщо Ваша лінія сприйняття суміжна з моєю , Ви зрозумієте чому.
Джеймі Макака - куцохвостий чилійський наркоторговець із роздвоєною душевною-моралістичною позицією, що виражається у релігійних побуджуваннях та жорстоких і холоднокровних нахилах.
У Джеймі в житті дві мрії . Він просить Бога, щоб ТОЙ допоміг йому випорожнитись та послав йому клієнтів. І хто б міг подумати , що Бог почує його. Та здійснення однієї його мрії породить здійснення іншої… І що з цих двох мрій постало поштовхом до…
Це мізерна частина з вигаданих людей, яких згадують у книзі і відіграють не менш важливу роль.
Враження:
Книга невимовно тішить когнітивним вектором. Читаючи її, я запам*ятав такий термін як «Гемато-енцефалічний бар*єр» , «Фрактал», тощо. І тепер просто не упущу можливості, щоб не потероризувати цими новими знаннями свою викладачку із основ здоров*я чи математики .
Ці, близько півтисячі сторінок сповнені динаміки, науки, теорії, практики, радості, страху, жорстокості, холоднокровності, водночас чуйності, взаємовиручки і навіть … любові.
Це як ніби думка перед стрибком із парашутом «Стрибати чи не стрибати» виражається під час читання у думку «Таке реально чи нереально», а потім вмикається фактор навіювання і ти здригаєшся від того, що в сусідній кімнаті хтось відчинив двері… А раптом той хтось…. «Заражений» ?
Підкріплюють смаковитість читання перфектні описи пустелі, неймовірні епітети і алегорії…а також настільки детальна робота образної пам*яті, яку викликає чи не кожне речення книги.
Про "такоЄ":
Видання: Таку книгу просто не можна було «давати» в незрозуміло з якого матеріалу зробленій обкладинці,яка вже погнулась.Я люблю,щоб книги виглядали як нові.
… і на газетному папері. Таким то й зад не вельми хочеться підтирати,не те, щоб з нього читати. Я ЗГОДЕН БУВ БИ ЗАПЛАТИТИ БІЛЬШЕ, а так мушу мити руки від фарби,яка перелізла на пальці.
Міні-обурення викликало те, що після ініціалів ВІТАЛІЙ КЛИЧКО(він давав короткий відгук на задній сторінці) першими йшли ПОЛІТИЧНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,а вже тоді ЧЕМПІОН СВІТУ З БОКСУ . Як на мене мало бути навпаки. Для більшості українців він назавжди залишиться чемпіоном світу з боксу, а вже тоді політиком. І то, якщо буде хорошим і правильним політиком.
Підсумок:
Якою б серйозною була ця книга. Кідрук то Кідрук. Він навіть у серйозній книжці із грізним жанром «техноТРИЛЛЕР» не може без свого фірмового гумору.
Ця книга бере хвацьким сюжетом, пізнанням нових психологічно-технічно-хімічно-математичних знань, суперською лексикою і неабиякою енергетикою, яку дарують діалоги.
Ось одна з фраз, яка в наведеному контексті просто не може не викликати «лоскочуче» ги-ги-ги:
-«О,мій маленький український нігере, я вже думав ці вилупки замордували тебе.»
Скільки тепла і любові передається із уст правлячого цю фразу, яка всерівно віддає долькою іронії, яка так властива автору…