Жінки,-піраньї і Бразилія
Північ , південь , захід , схід... Куди б ти не пішов , ти завжди повертаєшся туди , звідки почав , часто по колу , навіть не зважаючи на те,що світ рухається по спіралі... Знову й знову людина виходить на вже знайомі стежки , так їй до смаку припадають конкретні місця,які згодом стають улюбленими . Та, через певний проміжок часу, від перенасичення, обрана місцина ,яка колись до втрати свідомості і будоражливих асоціацій будила сприйняття і напувала його новими емоціями,наразі є звичайною,навіть трішки проковтненою часом... Зазвичай,рано чи пізно це стається з кожним... Та не з Максом Кідруком...
Північ , південь, захід , схід - це не для нього . Його вектори руху уособлюють в собі суміш шостого відчуття та надзвичайної карми. Якщо б ця карма мала якийсь облік,то це швидше за все була б у вигляді "5-ї точки" , бо тільки вона може знайти на свою голову такі нереальні, але дуже реалістичні пригоди. І довгий час вона ,швидше за все, не мала конкурентів , аж поки на горизонті не з’явився сам Максим Кідрук .
І якщо у багатьох пересічних людей слово пригода(читай."авантюра") асоціюється з чимось туманним, себто обманом ,ризиком невдачі , сумнівами , страхом перед невідомим , то у вищезгаданого мандрівника - різного роду затії та витівки є харчем щоденним , духовною потребністю і фразою "а чому б і ні ?" .
І ось завдяки "А чому б і ні?" світ може споглядати черговий мистецький тревел-проект , що позиціонує себе як роман - "Любов і піраньї".
Ці два іменники сповна присутні у книзі , цілком повноцінно розкриті ,як теми для обговорення і не тільки вони .
"Київ-Мілан-Сан Паулу- Кампо-Ґранде-Куйяба" - ось невеличкі дані маршруту по окупації Бразилії українцями.пишу у множині,бо у цій поїздці автор має "в поміч" ще трьох компанйонів. За яких умов ці бідні(ну це я вже перебільшую) хлопці опинились на тиранічному вишколі у Кідрука, про це я не розкажу. Про відомого ,корінного бразильця Айлтона Лару ,товстощокого та усміхненого фазандейро Фабіо ,завсідника місцевого Пантанальського басейну крокодила Петю, милого пса Шарика і піраній,які їли самі себе я теж не розкажу. Ой,а це я ще забув про кайманів , капібар, гіацинтових ар, тапірів,ягуарів,лисиць , мавпочок та іншого роду живність.Про загадкову кучерявку,яка наповнює цю книгу любов’ю, інтригою , загадкою , а потім розчаруваннями, болем і проблемами тим більше не буду лепетати.
А ще кросівки , крутецькі адідаси з дизайном від Порше,які канули і смердючу прірву та беретту за 40 євро , а також Бразильсько-Парагвайські водоспади та найвеличнішу та найпотужнішу ГЕС у світі...
І було б дуже плачевно , що я тут стільки всього розповів,якби не те, що це тільки загальні риси того,що чекає читача на сторінках самої книги .
А книга...Та й сказати то особливо нічого - Кідрук - це Кідрук . І якщо Ви вже читали його книги , то тут Вам лишень чергове зелене світло та трьохсотсторінковий шлях до душевного задоволення .
Хочу виділити 5 основних причин за які я люблю читати Кідрука:
1.Гумор. - хотів сказати - найголовніша причина,але це не так.Проте , завжди натикаючись у книзі на чергову перипетійну ситуацію прямий вихід з якої - це сміх. І сміючись до кольок у животі і розпластуючись по підлозі вдяряючись об власні звукові хвилі мого сміху завжди промовляю одну й ту саму фразу "як він це робить ?" потім легенько витираю сльози(радості звісно) і продовжую далі.
2.Бачення світу - не у всіх є можливість , та й звісно бажання вештатись по пояс у багнюці , не митись по два тижні , ризикувати власною шкурою, а частенько спеціально ризикувати.А ще перед цим всю подорож треба спланувати. А тут хочеш Мексику - прошу дуже , Острів Пасхи - нема проблем , Бразилію - будь ласка.
І все це не виходячи з хати ,а іноді навіть не відриваючи дупцю від старанно насидженого диванути заповнбєш мізки першокласною географічною інфо у добротному художньому викладенні.
3.Детальність - така конкретика та точність опису , володіння знаннями щодо конкретної ситуації,предмету,події є далеко не в кожного . Бо рівноцінно з величної речі можна зробити шлак, не маючи неохідних знань та упускаючи деталі.А тут з цим успіх.
4.Стиль - у книгах Кідрука дуже часто присутні елементи такої собі товариської фривольності. "гей,чувак,не гальмуй" - зринає з літер голос автора. Тобто, під-час читання є такий собі ефект присутності і проникнення в книгу. Створюється враження того , що тобі переповідає враження від чергової поїздки в Європу якийсь добрий друг.
5.Лексика - холєра, я обожнюю діалектизми , такі різноманітні моцні слівця,від який розпирає горідсть шо то саме в нас таке є,а не приходиться захоплюватись іншомовними запозиченнями. Так от завершує вибуховий коктейль з бразильської кампіріньї саме відбірна лексика.
От власне й усе. Кільканадцять годин тому , мов зустрічне авто з моїх очей зринув останній листок "ЛЮБОВІ І ПІРАНІЙ" , але я ще довго уявлятиму себе безшабашним мандрівником бразильських джунглів і прокидатимусь з криком "АААА,кайман" одягатимусь і валитиму на пари :)
Приємного читання !