писане 5 / 07 / 2007
при моїй роботі першочерговою задачею є.. не заснути.. особливо, коли брати до уваги, що вчора було ДН Батона ( чувака з тусівки ), а батьки своєю довгою відсутністю фактично штовхають мене на влаштування вечірок..
мені протипоказано лишатися сам на сам із собою.. тому, що тоді виникає враження, ніби я хаваю гормони.. хитке положення рівноваги може порушити будь-що: музика, повідомлення, спогад,. на ДН Батона побажав йому ніколи і ні за чим не жалкувати ( написане чи то сказане у таких випадках - по справді те, чого не вистачає мен ).
усе повертається на круги своя.. першим було відчуття одинокості в компанії..
навіть серце бешкетує..
baba_luiza помітила, що прикладаю багато зусиль аби демонізувати свій образ..
далі стоять 2 крапки.. певно так і є.. мало хто бачив мене зсередини.. можливо, тому й називають останнім часом конфліктним, пафосним, заплутаним, тощо..
насправді ж.. все просто..
є лише біле та чорне.