Вечірка на Halloween
От я й біля сервісного центру. До відкриття лишається меньше 10 хвилин. Тож поки розповім про учорашній вечір..
Лизько 5-ї зустрівся з Ольгою і ми потусували до Телепня. Часу, як тоді здавал..
Доу, доведеться вертатися до сього довбаного сервісного центру. Вони працюють з 10.
..ося, було обмаль. На вечірку крім нас двох і Телепня, йшов Броня. Його загримували на щось подібне до скелета. Телепня під мертв’яка, вкушеного вампіром. Переписую одне й те саме речення кільканадцятий раз. Шукаючи найбільш точного опису тому, що відчув побачивши Олю. Та, мабуть, “не судилося Мотрі щастя матері”. Напишу хоча б якось. Було таке відчуття ніби мене на повній швидкості збив вантажний truck, переходячи дорогу. Орди мурашок почали танцювати гопака в мене на спині. Фактично втратив дар мовлення на кілька хвилин. Опанувати себе було вкрай тяжко, оскільки такої краси не очікував,тобто.. Досі слова плутаються. Ні, я не сліпий. Якщо ви про се. Ми бачились і до цього вечора. Але вбрання для вечірки, зачіска,.. Вона. І дарма, що не було повного місяця - моє виття було чутно й там, де місяць було видно. Воно сповіщало людство про Її красу та фестиваль на честь Самхейну. Трохи не забув, оповідач був надто не оригінальним. Він був як завше- вовкулакою. Лише кров, що запіклася на вустах не була зтертою. О пів на 7 пекельний десант висадився на проспекті Правди і попрямував до клюбу. Біля нього людей ще не було (кілька пункерів з Борщагівки). Виявилося, що початок перенесли на 8-у. Кожен з нас радів і світився у темряві від щастя. Довелося піти купляти пиво, пиво його на холоді, ганятися за Бронею, вести пусті теревені.. По дорозі ми підібрали Пєтруху(теж оболонського psych-а), а біля магазину зустріли основу “Цирроз МК”(чи як там вони пишуться). А в середині зустрілися із Танею (колись давно познайомились на Контрактовій.Загонна дівчинка). Ближче до 8-ї підтусував народ.. Виступ почався близько 9-ї. Увесь цей час ми сиділи поряд з Олею і було відверто по фігу, що концерт затримується. Як потім сказав Громіла(вокаліст “Халепи”): “якщо концерт почався з лажі, то так він і закінчиться”. Абсолютно з ним згоден. Хоча, що принаймні я очікував від їхнього виступу не зрозуміло. Оскільки се був не перший їхній концерт, на якому був присутнім. Фактично се була вечірка на двох. Ми переписувались (оскільки розмовляти при такому рівні шумів було неможливо), обіймались.. І лише іноді приймав участь у реку. Оскільки прийшли кілька bone-head-ів. Та й просто кортіло викинути дурні думки з голови. Дещо з написаного нею того вечора:
“Є вибір - ти можеш ще втікти, доки кішка не запустила пазурі. Тоді ти будеш остаточно вільним вовкулакою”
22:23:30
31-10-2005
Та навіщо мені воля, якщо поряд мене не буде її. Коли вимагатиму свободи,довго не замислюватимусь. Чинитиму так як диктуватиме мені серце. Але зараз.. Ти потрібна мені.” Я стал таким сентиментальным за последнее время”. Питала у чому се висловлюється?. Учора говорив якусь дурню. Та й зараз краще не скажу.Просто найменьша дрібниця зроблена Тобою для мене відчувається гостріше.Можливо Лаймен Френк Баум помилявся, чи то помилявся я і не все ще загублено?? Надто рано про таке замислюватись. Що дійсно зі мною відбувається? Чому піднімаючи слухавку і чуючи її голос знов втрачаю мовлення, так що ти думаєш ніби не радий твоєму дзвінку?
Насамкінець цього незвичного вечора, маю надію, що тобі сподобалось. Якщо не вечірка в цілому, то принаймні деякі моменти цього вечора. Повертались додому кожен по-своєму. Ми з Бронею та циррозніками в одній маршрутці, усі інші хто-зна як. Стояли на східцях біля її дверей і розмовляли. Ми почали потрохи розуміти один одного..
Nota bene: Запам’яталась її фраза: ”знаєш ми схожі на парочку, яка зустрічається вже досить довго і з’ясовує: “Що то було,милий?”” Враження від неї сумбурне, адже до людей мало стосунку. І деякі їх поняття чужі для мене. Не писав би про се. Та кожне слово мені дороге..
Повертаючись додому знову біг, для того, щоб зігрітися, від того, що просто хотілося бігти.. «Путь свой начав со знакомого склона, Если шел дождь - снимал мокасины. Он шел лишь вперед, а где и что ждет, Так ли уж важно в двадцать лет с половиной?.. Птицы поют, ноги бегут - Вот-вот гляди, да и покажется Волга..»
Прийшов додому задоволений і голодний.
01:26:25
01-11-2005
Продовження розповіді про сьогоднішній день можливо буде завтра..
Всеодно я - бовдур, тож чому б не дописати зараз. Тим паче зараз розігрівається моя вечеря, чи то вже ранній сніданок?. ”Завтрак чемпіона”: вермішель з майонезом і кетчупом, бутерброди із копченим сиром і Пиво..
Тож приїхав лише на третю пару, оскільки бути присутнім на к/р по інформатиці і нічого не знати - поганий тон. На англійській мені сказали, що прочитані мною тексти не катять. Тому поперся в бібліотеку ще на пів пару. Тест так і не склав. Поперся додому. Увечері.. В одному з магазинів довелося проходити повз акваріум із рибами, а трохи далі, двома кроками далі, вони лежали вже мертві. Огида знову підступила до горла. Навіщо виставляти на показ те, що кількома хвилинами пізніше вб’ють? Се схоже на знущання: їх виставляють на показ перед смертю, лишаючи їх права хоча б на гідну смерть, вільну від поглядів голодних, гри дітей із ними.. Адже усе це вселяє хоча б якусь надію. Марну..
Увечері дзвонила Оля.. Навіть дивно - не бачив її лише кілька днів, а відчуваю якусь пустку..
«..Он заглянул ей в лицо, поправил яйцо,
Потом с тоской огляделся - и сломал себе ноги..»
Лизько 5-ї зустрівся з Ольгою і ми потусували до Телепня. Часу, як тоді здавал..
Доу, доведеться вертатися до сього довбаного сервісного центру. Вони працюють з 10.
..ося, було обмаль. На вечірку крім нас двох і Телепня, йшов Броня. Його загримували на щось подібне до скелета. Телепня під мертв’яка, вкушеного вампіром. Переписую одне й те саме речення кільканадцятий раз. Шукаючи найбільш точного опису тому, що відчув побачивши Олю. Та, мабуть, “не судилося Мотрі щастя матері”. Напишу хоча б якось. Було таке відчуття ніби мене на повній швидкості збив вантажний truck, переходячи дорогу. Орди мурашок почали танцювати гопака в мене на спині. Фактично втратив дар мовлення на кілька хвилин. Опанувати себе було вкрай тяжко, оскільки такої краси не очікував,тобто.. Досі слова плутаються. Ні, я не сліпий. Якщо ви про се. Ми бачились і до цього вечора. Але вбрання для вечірки, зачіска,.. Вона. І дарма, що не було повного місяця - моє виття було чутно й там, де місяць було видно. Воно сповіщало людство про Її красу та фестиваль на честь Самхейну. Трохи не забув, оповідач був надто не оригінальним. Він був як завше- вовкулакою. Лише кров, що запіклася на вустах не була зтертою. О пів на 7 пекельний десант висадився на проспекті Правди і попрямував до клюбу. Біля нього людей ще не було (кілька пункерів з Борщагівки). Виявилося, що початок перенесли на 8-у. Кожен з нас радів і світився у темряві від щастя. Довелося піти купляти пиво, пиво його на холоді, ганятися за Бронею, вести пусті теревені.. По дорозі ми підібрали Пєтруху(теж оболонського psych-а), а біля магазину зустріли основу “Цирроз МК”(чи як там вони пишуться). А в середині зустрілися із Танею (колись давно познайомились на Контрактовій.Загонна дівчинка). Ближче до 8-ї підтусував народ.. Виступ почався близько 9-ї. Увесь цей час ми сиділи поряд з Олею і було відверто по фігу, що концерт затримується. Як потім сказав Громіла(вокаліст “Халепи”): “якщо концерт почався з лажі, то так він і закінчиться”. Абсолютно з ним згоден. Хоча, що принаймні я очікував від їхнього виступу не зрозуміло. Оскільки се був не перший їхній концерт, на якому був присутнім. Фактично се була вечірка на двох. Ми переписувались (оскільки розмовляти при такому рівні шумів було неможливо), обіймались.. І лише іноді приймав участь у реку. Оскільки прийшли кілька bone-head-ів. Та й просто кортіло викинути дурні думки з голови. Дещо з написаного нею того вечора:
“Є вибір - ти можеш ще втікти, доки кішка не запустила пазурі. Тоді ти будеш остаточно вільним вовкулакою”
22:23:30
31-10-2005
Та навіщо мені воля, якщо поряд мене не буде її. Коли вимагатиму свободи,довго не замислюватимусь. Чинитиму так як диктуватиме мені серце. Але зараз.. Ти потрібна мені.” Я стал таким сентиментальным за последнее время”. Питала у чому се висловлюється?. Учора говорив якусь дурню. Та й зараз краще не скажу.Просто найменьша дрібниця зроблена Тобою для мене відчувається гостріше.Можливо Лаймен Френк Баум помилявся, чи то помилявся я і не все ще загублено?? Надто рано про таке замислюватись. Що дійсно зі мною відбувається? Чому піднімаючи слухавку і чуючи її голос знов втрачаю мовлення, так що ти думаєш ніби не радий твоєму дзвінку?
Насамкінець цього незвичного вечора, маю надію, що тобі сподобалось. Якщо не вечірка в цілому, то принаймні деякі моменти цього вечора. Повертались додому кожен по-своєму. Ми з Бронею та циррозніками в одній маршрутці, усі інші хто-зна як. Стояли на східцях біля її дверей і розмовляли. Ми почали потрохи розуміти один одного..
Nota bene: Запам’яталась її фраза: ”знаєш ми схожі на парочку, яка зустрічається вже досить довго і з’ясовує: “Що то було,милий?”” Враження від неї сумбурне, адже до людей мало стосунку. І деякі їх поняття чужі для мене. Не писав би про се. Та кожне слово мені дороге..
Повертаючись додому знову біг, для того, щоб зігрітися, від того, що просто хотілося бігти.. «Путь свой начав со знакомого склона, Если шел дождь - снимал мокасины. Он шел лишь вперед, а где и что ждет, Так ли уж важно в двадцать лет с половиной?.. Птицы поют, ноги бегут - Вот-вот гляди, да и покажется Волга..»
Прийшов додому задоволений і голодний.
01:26:25
01-11-2005
Продовження розповіді про сьогоднішній день можливо буде завтра..
Всеодно я - бовдур, тож чому б не дописати зараз. Тим паче зараз розігрівається моя вечеря, чи то вже ранній сніданок?. ”Завтрак чемпіона”: вермішель з майонезом і кетчупом, бутерброди із копченим сиром і Пиво..
Тож приїхав лише на третю пару, оскільки бути присутнім на к/р по інформатиці і нічого не знати - поганий тон. На англійській мені сказали, що прочитані мною тексти не катять. Тому поперся в бібліотеку ще на пів пару. Тест так і не склав. Поперся додому. Увечері.. В одному з магазинів довелося проходити повз акваріум із рибами, а трохи далі, двома кроками далі, вони лежали вже мертві. Огида знову підступила до горла. Навіщо виставляти на показ те, що кількома хвилинами пізніше вб’ють? Се схоже на знущання: їх виставляють на показ перед смертю, лишаючи їх права хоча б на гідну смерть, вільну від поглядів голодних, гри дітей із ними.. Адже усе це вселяє хоча б якусь надію. Марну..
Увечері дзвонила Оля.. Навіть дивно - не бачив її лише кілька днів, а відчуваю якусь пустку..
«..Он заглянул ей в лицо, поправил яйцо,
Потом с тоской огляделся - и сломал себе ноги..»