(no subject)

Oct 14, 2013 09:59

До поїздки у Вінницю ставилася з абстрактним інтересом, але, якщо чесно, не чекала чогось особливого. Центр ніколи не здавався мені справді цікавим і я мало що про нього знала. Захід - архітектура, купа діалектів, екзотика. Північ - замки і ліси. Південь - химерна природа. Схід уявляти не треба, я сама звідти. А Центр? В голові пустка.

Вінниця виявилася навдивовижу чепурним містом. Транспорт там пережив реформу, маршруток, як мені пояснили, стало менше. а муніципального більше, і він дуже зручний. Зупинки всі оголошують, навіть пояснюючи, що музей Коцюбинського - це знаменитого письменника, а Пирогова - це славетного хірурга.

(Фото тут і скрізь далі - Сашка Вешелені)


Сашко водив мене спочатку у парк Пирогова, де ростуть сосни такої товщини, що я таких і не бачила, а інші дерева підписані латиною. А потім ще ходили до дурки. Там був фонтан, і я не знаю, котрий з двох фонтанів - цей чи рошенівський, справив на мене глибше враження! З боків мультяшні герої. Посередині печера. На печері два амурчики обійнялися, а під ними внизу дві мультяшні жаби в такій же позі. і баба яга з моторчиком на мотузці. Літає і ніжкою дригає.

Річка Буг красива, спокійна, з очеретом і вербами на берегах. І вона скрізь. Куди не йдеш - виходиш або до ріки, або в якийсь парк. У парках бігуни й білочки. Чого в нас білочок нема? Ех...
Центр Вінниці на узвишші, вулички з нього стікають донизу, видно дашки будівель. Будинків багато в стилі модерн. Один на вулиці Пушкіна при цьому мав дуже незвичне оздоблення. Як Сашко пояснив, то так господар собі хотів. Щось ні на що не схоже.


А ще в центрі прикольні ковані чоловічки є. Саксофоніст, Поет, і Стоматолог. казали, ще є Скрипаль, тільки ми його не знайшли, бо вони пересувні.


У Поета кумедні пальці ніг, а от із долонями скульптор шото налажав: руки долонями вгору, а пальці великі всередину дивляться.




У Стоматолога бормашина справжня. Сашко каже, Вінниця взагалі славиться стоматологами.


Це будинок, в якому жив досить передбачливий пан, який відправив свою родину і майно за кордон якраз перед візитом Петлюри. Петлюра сприйняв це як гостинність і там і поселивсь. Чи не в ценральних кімнатах, що над ними прокляття отаке? Центральна частина цього будиночку належить державі.


Багато де чудні розписи на сірих поверхнях


І ще чудніші


Презентація пройшла начеб гарно, народу було багатенько і книжок куплено було вісім - Сашко каже, це багато, тож я всьо зробила, мабуть, добре. Хоча було трохи лячно, бо позаду, праворуч від проходу сидів пан із дуже похмурим і скептичним виразом. Мене це так бентежило, що я намагалася обминати його поглядом.
До речі, хлопцеві, котрий зажадав автограф у вигляді головоломки і побажання одночасно, я транслітерувала хіраганою слово "читай". Це напровсяк, якщо він сюди зайде у пошуках відгадки)))))





Катя Калитко прийшла!!!! Це була така приємна несподіванка, я чогось не знала, що вона з Вінниці. Вона на мою превелику радість приєдналася до нас і ми трошки погуляли ще разом.

Потім Сашко повів мене поглянути на фонтан. Там стільки людей було, дивитися на фонтанне світлове шоу ходять, як на театральні вистави. Воно прикольне! Річкова поверхня, кольорове світло, струмені води перетворюються то в квіти, то в крила, а часом утворює екран, куди проектують відео.

Мануал до черепахи, мандри

Previous post Next post
Up