(no subject)

Jul 21, 2012 20:40


Прощання з собою,

Літній дощ у душі.

Спроба стати новою

Як єдиний рушій.

Заблукала в щебетанні,

Опинилась у хащах.

І надії останні

Прояснили - пропаща.

А мені б у трави,

А мені б у ліси!

Та навколо - канави,

Та навколо - піски…

В’язне в них час мій,

В’язнем стане життя.

Карими очами

Проплива в небуття.

Розмиті образи у серці

Чіткіше робить погляд різкий.

Коли нитка рветься,

Забуваєш, який ти стійкий.

21.07.12 (18:57)

мінор, poetry

Previous post Next post
Up