Оце так оглядаєшся на своє життя і розумієш, що, певно, дорослішаєш.
Все більше хочеться бути вдома, друзі стають далекими і не такими важливими, робота виходить на передній план, з'являються якісь прагнення до конформізму, облаштування домашнього гнізда...
Розумом я розумію, що втрачаю щось дуже важливе, але сила тяжіння ліні і комфрту така потужна.
Навіть і не знаю, чи це позитивні зміни.