Скажемо долару та євро - "ні"
Українські банкіри вважають, що розширення використання рубля і гривні у торгівлі між Росією і Україною буде сприяти підвищенню статусу національних валют обох країн.
Сергій Борисов, заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит":
"Розрахунки в нацвалюті будуть сприяти наданню більшої сили гривні і рублю та зменшення конверсійних витрат клієнтів при обміні гривні у долар і потім у російський рубль, якщо умови контракту передбачають оплату поставок з Росії в рублях.
Це відхід від розрахунків у доларі і тим самим відносне зниження ризику. Після першої хвилі кризи, яка прийшла з США, в світі з'явилися певні побоювання щодо ролі долара, у тому числі і в міжнародних розрахунках.
При торгівлі за нацвалюту виникають виключно взаємні зобов'язання, які при такій взаємозалежності економік України і Росії буде достатньо просто регулювати, оскільки можна буде виконати зобов'язання кожної сторони за рахунок поставок товарів, а не за рахунок звернення до країни-емітенту валюти, тобто до США".
Віктор Башкіров, голова правління Промінвестбанку, також вважає доцільними розрахунки у нацвалюті, але, перш за все, у російських рублях:
"Створення механізму взаєморозрахунків між двома країнами з використанням нацвалют дозволить уникнути тих курсових ризиків, які притаманні євро і долару. Враховуючи той факт, що в даний час сальдо зовнішньоторговельного балансу України негативне, і Росія ввозить в Україну більше товарів, ніж Україна в Росію, єдиною валютою розрахунків міг би виступати російський рубль".
Андрій Пономарьов, заступник голови правління банку "Преміум", вважає, що перехід на використання російського рубля замість долара в торговельних розрахунках між Україною і Росією може позитивно позначитися на збільшенні взаємного товарообігу, але при цьому створить передумови для зміцнення російської валюти до основних світових валют і до гривні:
"Якщо Росія здійснить свої наміри продавати енергоносії за рублі в Україні, а механізм курсоутворення буде незмінним, то зміцнення російського рубля до основних світових валют спричинить його ж зміцнення по відношенню і до гривні".
На його думку, для згладжування впливу пікового попиту на російський рубль напередодні проплат за енергоносії необхідно забезпечити надійний механізм проведення клірингу таких розрахунків на рівні двох держбанків (українського Укрексімбанку та російського ВТБ) через операції "своп" по парі "рубль-гривня" для підтримки курсового балансу валют обох країн.
Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик" вважає за доцільне введення клірингових розрахунків у національних валютах України і Росії:
"Якщо ж розрахунки робити в одній з національних (неконвертованих) валют, валютні ризики зростають".
За даними Національного банку України, українські підприємства в 2009 році скоротили використання російського рубля при розрахунках у зовнішній торгівлі, проте збільшили використання євро: грошові надходження за товари і послуги в російських рублях склали 10,4% від загального обсягу, тоді як в 2008 році - 13,1%, виплати - 5,7% проти 7,2% відповідно. Однак основна маса розрахунків у зовнішній торгівлі в минулому році як і раніше здійснювалася в доларах США.