Когда началась война на Украине.
Но рутовый венок, сплетенный жницей,
Лаврового венка милей сторицей
Адам Мицкевич - «Пан Тадеуш»
Спорят с чего началась началась война на Украине - с какого из майданов.
Ответ на этот вопрос есть в этом фильме:
Говорят, что тут поют не те люди, что в кадре, а Назарий Яремчук и Мария Исак, но это не важно ( Read more... )
Click to view
Как по мне - типичный пример перехвата управления путем использования присутствующей деффективности в упраляющием сигнале.
Жизнь это как полёт стратегической ракеты с несколькими самонаводящимися боеголовками, не всякая из которых достигнет цели.
И пусть каждый не забывает, что в жизни, как и в ракете, негласно, по умолчанию, как обязательный элемент, присутствует надежная система самоликвидации - для изменения полетного задания после старта.
+++++++++++++++++++++++++++++
Павло Тичина,
1943 р. 16 вересня.
Кремлівська лікарня.
Вірш для сьогоднішнього дня 💙💛🇺🇦💙💛🇺🇦💙💛🇺🇦💙💛🇺🇦💙💛🇺🇦💙💛🇺🇦
«Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.
Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Московіє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала - тобою весь з'їдаюсь? -
та, подавившись, падаєш в траву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,-
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять!
На українських нивах, на московських,
на білоруських - я прошу, молю! -
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я - я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Повстань! І з ран - нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця! -
Ну як же не сіять? Як відсіч ворогу не дать!
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.
Комунофашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.»
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=399
Reply
Reply
Leave a comment