Восковий весільний вінок
Останнім часом вінки набувають шаленої популярності серед українок, з’являється все більше народних майстрів і творчих ідей. Про вінок з балабонів я вже писила, сьогодні вирішила написати про вінок з воску J
Взагалі доволі цікаво, кому на думку спало в принципі робити подібну крихку і кропітку у виготовленні річ. Я для себе знайшла наступне пояснення (залюбки вислухаю інші думки з цього приводу)))
В ХІХ і на початку ХХ століть у Європі у моду ввійшли весільні головні убори з перлів, перламутру та інших коштовних радостей. Початок їм поклала королева Віторія, яка вдягнула на своє весілля вінок з «флердоранжу» (квіти апельсинового дерева франц.). Ну і ще вона перша вдягнула білу сукню на весілля, але ми зараз не про це, кому цікаво - можете прочитати отут.
Так от, після Вікторії кожна дівчина хотіла собі щось подібне на весілля J Використовували як живі квіти (навесні), так і «псевдофлердоранж» - з різних матеріалів (навіть лялечок шовкопряда).
Подібні раритетні вінки продають в інтернеті:
Весілля королеви було у далекому 1840 році, і через пару десятків років ця мода прийшла у Російську імперію, пройшовшись по всьому світу і міцно тримаючись за своє місце у мріях багатьох поколінь дівчат :)
Я знайшла схожу прикрасу на сайті музею Петербурзького весілля J думаю, якщо задатись чим питанням, то можна і більше цікавого знайти на теренах весільної традиції в Росії.
І от, нарешті, ця мода прийшла і в звичайне українське село.Наші люди ніколи не бачили апельсинів і їх квітів, тому робили звичайні квіти)) У нас не було перлів і перламутру, тому використовували те, що найбільш було схожим - віск, а пізніше парафін.
Ну і трохи трешу))
Фото збирала давно і з усіх-усюд, тому дуже вибачаюсь, що не вказую авторство.
Колись я вже трохи викладала подібні вінки отут. І навіть міряла. Але мені не личить - надто смагляве обличчя :)
Даний тип вінка був розповсюджений майже по всій Україні (навіть моя бабуся з подільського придністров’я вдягала такий на весілля, щоправда там до нього вплітають барвінок ззаду), тому я вважаю, що для нас він не є архаїчним. Просто модний тренд на той момент, який витіснив традиційні природні матеріали.
Такий вінок зручно розміщувати за іконами на покуті або ж всередині ікони (була така традиція - це якщо комусь цікаво, куди дівали вінки після весілля), адже великий вінок там умістити важко))). Мій не влазить((
Техніка виготовлення
Вона доволі трудомістка. Це не той вінок, який можна зробити за 1 день (хоча за 1 день взагалі ніякого не зробиш, хіба що з живих матеріалів)))
Отже:
1) Розтоплюєте віск у мисочці. Він має постійно бути гарячим - як при написанні писанок. Попередньо можна всі проволки обмотати тейп-стрічкою
2) Берете проволочку і занурюєте у розтоплений віск. На ній буде манюююсінький слой воску. Цю процедуру треба повторити надцять разів, доки на проволці утвориться повноцінна крапля - так звана «восковиця». Взагалі у перервах між занурюванням добре охолоджувати восковицю у стакані води - так вона швидше сформується. Тобто: бульк у віск, бульк у воду, бульк у віск, бульк у воду, …
3) Вітаю! У вас є 1 восковиця з необхідної сотні чи більше J от тому я і кажу, що процес трудомісткий.
Взагалі ще можна скручувати квіти з паперу і провощувати їх. А ще скручувати проволку у вигляді виноградного стручка. Тут ваша хвантазія)
Паперові квіти до воскування і після
Особисто мої вироби вийшли отакі:
Це заколки на волосся
А ще восковицями часто доповнювали вінки з тканини, ниток чи паперу. Як от наприклад у цьому вінку з експозиції Музею українського народного декоративного мис-ва.
От наприклад чарівна майстриня Марія Пошивайло зробила вінок-реконструкцію вінка своєї мами (який знаходиться у Плтавському музеї, якщо мені не зраджує пам'ять). Якщо у вас є старі фото бабусь з подібними - зайвий привід подумати про реконструкцію :) Загалом сподіваюсь, що моє слововилиття когось надихнуло і було корисним/цікавим :)
Вінок Марії на Ukrainian Fashion Week.
Взагалі доволі цікаво, кому на думку спало в принципі робити подібну крихку і кропітку у виготовленні річ. Я для себе знайшла наступне пояснення (залюбки вислухаю інші думки з цього приводу)))
В ХІХ і на початку ХХ століть у Європі у моду ввійшли весільні головні убори з перлів, перламутру та інших коштовних радостей. Початок їм поклала королева Віторія, яка вдягнула на своє весілля вінок з «флердоранжу» (квіти апельсинового дерева франц.). Ну і ще вона перша вдягнула білу сукню на весілля, але ми зараз не про це, кому цікаво - можете прочитати отут.
Так от, після Вікторії кожна дівчина хотіла собі щось подібне на весілля J Використовували як живі квіти (навесні), так і «псевдофлердоранж» - з різних матеріалів (навіть лялечок шовкопряда).
Подібні раритетні вінки продають в інтернеті:
Весілля королеви було у далекому 1840 році, і через пару десятків років ця мода прийшла у Російську імперію, пройшовшись по всьому світу і міцно тримаючись за своє місце у мріях багатьох поколінь дівчат :)
Я знайшла схожу прикрасу на сайті музею Петербурзького весілля J думаю, якщо задатись чим питанням, то можна і більше цікавого знайти на теренах весільної традиції в Росії.
І от, нарешті, ця мода прийшла і в звичайне українське село.Наші люди ніколи не бачили апельсинів і їх квітів, тому робили звичайні квіти)) У нас не було перлів і перламутру, тому використовували те, що найбільш було схожим - віск, а пізніше парафін.
Ну і трохи трешу))
Фото збирала давно і з усіх-усюд, тому дуже вибачаюсь, що не вказую авторство.
Колись я вже трохи викладала подібні вінки отут. І навіть міряла. Але мені не личить - надто смагляве обличчя :)
Даний тип вінка був розповсюджений майже по всій Україні (навіть моя бабуся з подільського придністров’я вдягала такий на весілля, щоправда там до нього вплітають барвінок ззаду), тому я вважаю, що для нас він не є архаїчним. Просто модний тренд на той момент, який витіснив традиційні природні матеріали.
Такий вінок зручно розміщувати за іконами на покуті або ж всередині ікони (була така традиція - це якщо комусь цікаво, куди дівали вінки після весілля), адже великий вінок там умістити важко))). Мій не влазить((
Техніка виготовлення
Вона доволі трудомістка. Це не той вінок, який можна зробити за 1 день (хоча за 1 день взагалі ніякого не зробиш, хіба що з живих матеріалів)))
Отже:
1) Розтоплюєте віск у мисочці. Він має постійно бути гарячим - як при написанні писанок. Попередньо можна всі проволки обмотати тейп-стрічкою
2) Берете проволочку і занурюєте у розтоплений віск. На ній буде манюююсінький слой воску. Цю процедуру треба повторити надцять разів, доки на проволці утвориться повноцінна крапля - так звана «восковиця». Взагалі у перервах між занурюванням добре охолоджувати восковицю у стакані води - так вона швидше сформується. Тобто: бульк у віск, бульк у воду, бульк у віск, бульк у воду, …
3) Вітаю! У вас є 1 восковиця з необхідної сотні чи більше J от тому я і кажу, що процес трудомісткий.
Взагалі ще можна скручувати квіти з паперу і провощувати їх. А ще скручувати проволку у вигляді виноградного стручка. Тут ваша хвантазія)
Паперові квіти до воскування і після
Особисто мої вироби вийшли отакі:
Це заколки на волосся
А ще восковицями часто доповнювали вінки з тканини, ниток чи паперу. Як от наприклад у цьому вінку з експозиції Музею українського народного декоративного мис-ва.
От наприклад чарівна майстриня Марія Пошивайло зробила вінок-реконструкцію вінка своєї мами (який знаходиться у Плтавському музеї, якщо мені не зраджує пам'ять). Якщо у вас є старі фото бабусь з подібними - зайвий привід подумати про реконструкцію :) Загалом сподіваюсь, що моє слововилиття когось надихнуло і було корисним/цікавим :)
Вінок Марії на Ukrainian Fashion Week.