Нормальним людям підприємства перд Новим роком в совєцке время давали ніхуя тринадцяту зарплату, а нам видали ящик круп та талон на індичку. Сьогодні поїхали забирати. Як це все відбувається?
Дві здорові фури повністю загружені індиками. Що досить цікаво в Перу лише одна фірма офіційно має свої птахофабрики з індиками San Fernandо кляті буржуї.
Люди з талончиками стають в чергу, в якій ми простояли десь півхвилини.
Тут йде розділ по кілограмам. В кого скільки кілограм в талоні той і стає на видачу до відповідного віконця. Буває що індик важить більше і за невелику різницю треба доплатити трохи грошей.
Величезні тушки індиків. Ми забрали нашого індика і мені подарували листок з рецептами та стрьомний календар де зображені свині які їдять гамбургери. Дуже імпонує тутешня традиція перед святам дарувати календар, вже маю невелику колекцію з декількох ресторанів.
Здорова!
А цей мужик мій кумір і мєчта маркетолога. Сьогодні він всього з декількома качками та індичками.
А зазвичай він виглядає так... Зверніть на його зовнішній спокій та байдужість. Він повністю занурений в політичне життя своєї країни. Качки валяються поряд і здається йому байдуже. Поцікавилась, чого він не зазиває людей (бо тут майже всі кричать що привабити покупців). Мені відповіли що качок дуже швидко розбирають. Думаю в цьому фото відображена вся економічна суть Перу.
А ось і покупці.
Цим рєбятам прийшлось також не дуже солодко.