...???
Та ну це все....
Запланувала собі поїхати на море, по працювати там, відправила резюмешки. загорілась бажанням на славу, як кажуть. Підбиваю й інших людей, так вони мало того що самі не дуже горять бажанням (може й горять, та щось погано), так ще й мене стопорять. Не впевненні ні в собі, ні в мені. Бояться. А мені так потрібна допомога, порада, дружня підтримка. Чи варто їхати, звільнятись з теперішньої роботи, заради 3 місяців роботи на морі.Теперішня роботка...щось вже занадто довго я тут, та й здається витягла з неї для себе (в плані розвитку) все що змогла - лишилось тільки постійне робоче місце, з нестабільною заробтною платнею, час від часу пару клієнтів і просижування 10 годин свого життя в день перед монітором, з різними іграми та фільмами (а сидіти потрібно, бо з/п залежить від клієнтів, тобто % від замовлення, і ніякої ставочки ). Думала поговорити з директором, на рахунок 3 місячної відпустки - так там налог платиться. вже навіть думала сказати що оплачу сама свій налог...так все одно ж невідпустять. Є ще варіант звільнитись офіційно, а працювати не офіційно. Зїздити на море і повернутись восени. Думаю,думаю, як би це все донести до директора, щоб одразу не взлетіти з того робочого місця( Все ж таки 4 роки.
Одразу всі питають про потім, а що буде після того як приїдеш, куди підеш працювати, роботи не так то і багато?!
Блін, невже і дійсно роботи немає? Увесь час думала що робота є, от тільки її треба шукати. РОбота завжди є!
Одним словом до кого за порадою не піду, усюди одна відповідь - а що по приїзду робити будеш? Не глупи, просто зїздь та й відпочинь на недільку, навіщо там працювати?
Дивно, але для мене якраз це й є відпочинок - робота, активна робота, після якої ввечері є приємна втома,і знаєш, що через пару метрів море..)))) МОРЕ!!! Розумієте? Шум хвилі, водичка яка перебличкує під місячним сяйвом....веселий (можливо пяний) сміх відідувачів цього курорту, нічні плавання та просто...насолода всім цим )))
Люди, я вас питаю, що робити саме зараз, а не потім?
Потрібна підтримка...моральна...адже так трошки легше...
Одне, що я собі уяснила - це те, що блін....мало хто з моїх друзів може звільнитись від усього, і робити те, що їм хочеться. Вони думають про це, але нажаль...тільки думають. Їх щось завжди тримає. Добре якщо це сімя, діти, бізнес. А якщо цього усього немає? ТО що тоді тримає? Страх перед чимось новим і невідомим? Десь цю частинку страху, вони передали через розмови і мені, і тепер.... я сомніваюсь....НІКОЛИ,НІКОЛИ більше я не буду ні з ким радитись, та когось підбивати. Буду робити сама, все сама. І тільки відкривати результат. Чому, якщо я в собі не сомніваюсь, то хтось повинен в меня сомніватись? Чому це все так важко?
Доросліше стали, розумніше?
ХА....ха...
Запланувала собі поїхати на море, по працювати там, відправила резюмешки. загорілась бажанням на славу, як кажуть. Підбиваю й інших людей, так вони мало того що самі не дуже горять бажанням (може й горять, та щось погано), так ще й мене стопорять. Не впевненні ні в собі, ні в мені. Бояться. А мені так потрібна допомога, порада, дружня підтримка. Чи варто їхати, звільнятись з теперішньої роботи, заради 3 місяців роботи на морі.Теперішня роботка...щось вже занадто довго я тут, та й здається витягла з неї для себе (в плані розвитку) все що змогла - лишилось тільки постійне робоче місце, з нестабільною заробтною платнею, час від часу пару клієнтів і просижування 10 годин свого життя в день перед монітором, з різними іграми та фільмами (а сидіти потрібно, бо з/п залежить від клієнтів, тобто % від замовлення, і ніякої ставочки ). Думала поговорити з директором, на рахунок 3 місячної відпустки - так там налог платиться. вже навіть думала сказати що оплачу сама свій налог...так все одно ж невідпустять. Є ще варіант звільнитись офіційно, а працювати не офіційно. Зїздити на море і повернутись восени. Думаю,думаю, як би це все донести до директора, щоб одразу не взлетіти з того робочого місця( Все ж таки 4 роки.
Одразу всі питають про потім, а що буде після того як приїдеш, куди підеш працювати, роботи не так то і багато?!
Блін, невже і дійсно роботи немає? Увесь час думала що робота є, от тільки її треба шукати. РОбота завжди є!
Одним словом до кого за порадою не піду, усюди одна відповідь - а що по приїзду робити будеш? Не глупи, просто зїздь та й відпочинь на недільку, навіщо там працювати?
Дивно, але для мене якраз це й є відпочинок - робота, активна робота, після якої ввечері є приємна втома,і знаєш, що через пару метрів море..)))) МОРЕ!!! Розумієте? Шум хвилі, водичка яка перебличкує під місячним сяйвом....веселий (можливо пяний) сміх відідувачів цього курорту, нічні плавання та просто...насолода всім цим )))
Люди, я вас питаю, що робити саме зараз, а не потім?
Потрібна підтримка...моральна...адже так трошки легше...
Одне, що я собі уяснила - це те, що блін....мало хто з моїх друзів може звільнитись від усього, і робити те, що їм хочеться. Вони думають про це, але нажаль...тільки думають. Їх щось завжди тримає. Добре якщо це сімя, діти, бізнес. А якщо цього усього немає? ТО що тоді тримає? Страх перед чимось новим і невідомим? Десь цю частинку страху, вони передали через розмови і мені, і тепер.... я сомніваюсь....НІКОЛИ,НІКОЛИ більше я не буду ні з ким радитись, та когось підбивати. Буду робити сама, все сама. І тільки відкривати результат. Чому, якщо я в собі не сомніваюсь, то хтось повинен в меня сомніватись? Чому це все так важко?
Доросліше стали, розумніше?
ХА....ха...