Apr 16, 2013 20:25
Владислав Єрко :
Якось їхали з другом у село Літки й розговорилися про народництво. Він був романтиком, який уважав, що освіта, розвиток «у низах» є запорукою розвитку держави. У бардачку лежав двотомник Едгара По - видання із золотим обрізом, у шкірі, із гарними ілюстраціями, коштувало щось доларів 150 - такі робило одне пітерське видавництво. І ми вирішили провести експеримент. Стали на найближчій зупинці й запропонували його людям, що там були, знизивши ціну до 50 гривень. Книжки всім подобалися, але казали: «Та ви що, якби ж то я мав 50 гривень на книжки». Тоді вивели таку формулу: ми даруємо їх, але записуємо адресу. За три місяці повертаємося і просимо переповісти кілька історій - щоби перевірити чи читали. Якщо ж ні - конфіскуємо підсвинка, теля чи 10 мішків картоплі. Реакція у всіх випадках була однакова: «Та нагодуйте спочатку людей, а потім чіпляйтеся зі своїми книжками». Гадаю, тут нічого додати. Jedem das seine.
література,
книжки,
бидло