Aug 16, 2012 22:37
Мені відчинили дверцята в лікарню без стін,поклавши на тацю короткі хвилини мовчання,.." залишся назавжди".Ці стіни втинають легені,ти їх не відчуєш,допоки не знайдеш свободи гінців.Ви вільні?Нахабно,доволі нахабно звертати на вашу уявну свободу.Ми не раби,але й не вільні,у міру своїх прочинених фіранок. Це наша третя і остання стадія порятунку,чи пошуку-як забажаєте.Замилювання очей діє лише в тому випадку,якщо є ще що замилювати,бо ж сліпота-це ще не безпорадність,а безпорадність-вже мов сліпота,і інший не скаже про першого те,бо не посміє, а перший пожуриться з людини.котра безпорадно вплелась у перестінок тернових парканів і стала частиною тернової сліпоти.Ще один раз,але вже в іншому житті.Сценарії повторюються,це,певно доводять убогі російські серіали,за котрими так плачуть бабусі,бо їм не вистачає перепетій власного життя,хоча з кожного маленького такого тлінного вогника вийшла б чудова трагедія.Знайди хоч одну казку на кілька мільярдів-істинна дивовижа.і коли до землі долітатиме попіл,що з нас залишиться,мабуть,кожен захоче відчути в собі,хай і нереалізовану,а проте,казку.Тоді жили в кожному заграють,о так,"ми бачили стіни,ми їх подолали,нарешті".Втинаючи сухожилля дерев'яних віт,змостивши домовину із суцвіть і трав,котрими йшли тисячі інших,відродяться стіни,котрі здавались свободою і скажеш"свавілля".А хтось,все життя відчуваючи тінь брехні над собою живе у незнанні,що все ніяк не інакше..і майже ніколи не навпаки.І сотні сонетів і гімнів лунають,що пута з вершин вже давно розіп'ята на вірі,та поруч таця і простір безмежний,безсттіний і.коматозний по суті своїй.Хто знає,хто перший провентилює свої хворі легені від брехні,мабуть той,хто їх назавжди позбудеться. Тоді "залишся назавжди"звучатиме відголосками кастан'єт у перикардах.Дивні люди з собою скрізь лишають дисперсії калейдоскопів,а не відбої кастан'єтів. Не вважайте це за дивацтво.В кожному з нас щосекундно грають кастан'єти.У ритмах 89/60.Не дивуйтесь,моє кастан'єти шалені,тож грайте повільніше.Нерви-не єдиний орган,котрий задає ритм. Коли до серця лишається півдотику.
навіяне