Читаю

[ferike]

Нарешті я допалась до «Музею покинутих секретів». Паралельно почитую рецензії на нього. Минула доба "ознайомлення з сюжетом" книги, і дедалі більше пишеться "глибокої" аналітики. Читати сам роман цікаво, але написаний він не дуже динамічно, з багатьма дидактичними відступами

Comments

[ferike]

он воно як! а які інші книжки Андруховича ти читав? а Забужко? цікаво.

[ferike]

і після всього цього тобі сподобалася "Таємниця"? :)) Я, начитавшись інших книжок, якраз не змогла її читати, бо вона мені здавалася вторинною щодо попередніх :)

[ferike]

так! О. З. дійсно пише дуже потужно, деякі її тексти мене теж збурюють емоційно, навіть коли я перечитую їх удесяте. "Музей" поки що не збурив, але читати цікаво - відчуваю, попереду буде ще чимало гарних сторінок ;)

можливо, мені "Таємниця" не сподобалась саме тому, що я її читала останньою з Андруховичевих творів, тому відповіді на всі світоглядні запитання вже дістала :) есеїстика його зіграла велику роль на останньому етапі моєї переоцінки цінностей.

[olyadoma]

маю подібні враження від "таємниці".
а щодо "музею", то я однозначно отримала задоволення і роздарувала кілька примірників друзям. не рахуючи моментів, де забужко "дуже себе любить" - це цікаво і якісно прописана річ.
чекатиму на твою рецензію.