With God on Our Side
Подивилася фільм « W. », присвячений біографії Джорджа Джорджовича Walker’a Буша, техаського рейнджера.
Фільм дуже нейтральний, хоча знятий 2008 року, коли кісточки Буша вже давно розгризли й обсмоктали. Головна емоція після фільму - сум. Сумно, що розумна людина змогла наробити таких дурниць. Краще би президентом став братик Джеб - саме його батьки вважали найздібнішим до політики сином. Замість нього до Білого дому вселився нестабільний, запальний колишній пияк Джордж із комплексом меншовартості щодо брата та схильністю підпадати під упливи.
Сумно, що колосальна енергія, за якою стояла одна з найшанованіших родин Америки, пішла на іракський мілітарний пшик. І сумно, що США з 2000 по 2008 рік з першої держави світу перетворились на кульгавого велетня (хоча Буш тут відповідальний тільки частково).
Все, припиняю скиглити. Думаю, Америка ще здивує нас своєю здатністю до регенерації. А поки що - кінцева пісня з фільму, щемкий антивоєнний текст Боба Ділана.
Фільм дуже нейтральний, хоча знятий 2008 року, коли кісточки Буша вже давно розгризли й обсмоктали. Головна емоція після фільму - сум. Сумно, що розумна людина змогла наробити таких дурниць. Краще би президентом став братик Джеб - саме його батьки вважали найздібнішим до політики сином. Замість нього до Білого дому вселився нестабільний, запальний колишній пияк Джордж із комплексом меншовартості щодо брата та схильністю підпадати під упливи.
Сумно, що колосальна енергія, за якою стояла одна з найшанованіших родин Америки, пішла на іракський мілітарний пшик. І сумно, що США з 2000 по 2008 рік з першої держави світу перетворились на кульгавого велетня (хоча Буш тут відповідальний тільки частково).
Все, припиняю скиглити. Думаю, Америка ще здивує нас своєю здатністю до регенерації. А поки що - кінцева пісня з фільму, щемкий антивоєнний текст Боба Ділана.
Click to view