До теми 9-го березня

[ferike]

Мого персонального Шевченка останні три дні звати Славко Вакарчук.

Звили давно гнізда лелеки
Близькі мої стали далекими
Вклеєні фото на пам'ять в наступний альбом
Хлібом одним ситі-напоєні
Часом болять рани загоєні
А кому мало, як завжди, сидять за столом
Зайві слова кимось та й сказані
Вільні думки недопоказані
Пальці стискають метал, а мовчить мікрофон
Тайни давно стали відомими
Друзі чомусь стали знайомими
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.

Дайте нам бути такими, якими ми є
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак
Дайте нам бути такими, якими ми є
Тому, хто чує, давно вже все ясно і так