Ні говорити, ні бачитись -
Жодних дотичностей!
Час - молоко, і кисільні його береги.
Час фантастичних можливостей, впертих незвичностей.
Час розкриття таємниці прадавніх могил…
Вересень мляво розчиниться під парасолями.
Фото зіпсовано: надто чіткий горизонт.
Шафа з кістками співа-гуркотить антресолями,
Та серед явних улюбленців - вічний Езоп.
Жовтень нас знову схиля під дерева заквітчані,
Наче до чогось такого - о, Боже! - невинна стаття!!!
Раптом, й тобі усміхнеться омріяна дівчина -
Лиш подаруй їй прискорене серцебиття!
Тільки турботою можна зігріти зневірене!
Тільки тепло розжене надокучливу зграю примар!
Мить в листопадові - кіномистецтво сповільнене:
Сонце то зникне - то знов вирина межи хмар…
Ні говорити, ні бачитись -
Жодних дотичностей!
Час - віртуальний кривляка, та хай йому грець!
Осінь - провісник усіх видатних скам’янілостей -
Жменями листя натрушує за комірець.
Sep ’ 2021
https://www.instagram.com/argentu_m/