Насамперед, хочу зазначити: це моя перша спроба перекладу власного віршованого твору...
Тож буду вдячна за коментарі
Дякую ❤
Ти пробач, що весна кригою
Пророста у вікно-митницю..
Казна-що, маячня, ні-се-ніт-ни-ця!
Всі сумуємо за відлигою.
На долоні перетин: лініі
Кличуть в давні часи, відстані..
Зазвичаи жили ми в істині,
А волошки - в житах - синіі...
А тепер прощаваи - тішуся,
Що зустрілись хоч так - похапцем -
Під мінливим старим місяцем;
Тобі час вже, а я лишуся...
Не тужи: все мине. Завірюхою
Цвіту білого вишень укриється..
Не журись!
Навесні нехаи мріється!
Обіимаю. Дивлюся. Слухаю...
©
https://www.instagram.com/p/CNzGAjLM8wt/ Оригінал в каруселі
Що скажете?