У спільноті
sociolingvistik триває
дискусія щодо утворення жіночих форм назв професій. Поштовхом до неї став
запис про працю
білоруського дослідника, що нагадала мені статтю, опубліковану в одному з номерів "Критики". В ході обговорення виявився ряд проблемних моментів. Хтось може порадити джерела, де б більш-менш адекватно розглядалась дана проблематика? Складається враження, що тут маємо справу з двома протилежними тенденціями - до фемінізації назв (як у чеській) і до уніфікації (як в англійській), причому обидві мають свої підстави. Однак механічне запозичення досвіду англійської чи чеської мови недоречне, іноді воно призводить взагалі до курйозів, як заміна поетеси поеткою. Схоже, кожна з цих тенденцій набуває однобічного висвітлення, як у статтях Гарбацького чи Синчак. Але є якісь праці, де б аналізувались обидві тенденції, проблеми й переваги кожної з них?