Жіноче свято?

[zumka]

Нещодавно ми традиційно відзначили промовами політиків, квітами й подарунками День Весни та Жіночності, свято, яке однаково шанують у всіх регіонах України (іншими є Новий рік і Різдво). Не традиційно вчинили лише українські художники та науковці. Перші створили серію листівок про сучасну жінку, присвячену 8 березня, яка стала основою виставки «Жіноче свято?» в галереї Київ.Файн.Арт. Другі написали відкритого листа Президенту, попросивши звертатись з привітаннями до всього українського жіноцтва, а не лише до «найчарівніших» та «найпрекрасніших».

Я далека від того, аби «підозрювати» сучасних українських художників у фемінізмі (і чоловікам, і жінкам в арт-тусовці більш властивий несвідомий сексизм). У випадку згаданої виставки митці лише виступили трансляторами, які достовірно відтворили реальність. Якщо володіти мінімальними навиками гендерного аналізу, від побаченого волосся стає дибом - художники виявились чеснішими за політиків. Поки останні вітали дорогих матерів, дружин, доньок та сестер, повторюючи солодкі банальності та не забувши згадати про «справжнє покликання жінки - народжувати і виховувати дітей, бути берегинею сімейного вогнища» (В.Литвин), перші чесно показали, яка ціна цього формату жіночності.