Я говорила, що ми не прощаємося з Кідж Джонсон, і так воно, власне, й вийшло. Цього разу представляю на суд колежанок її оповідання про справжнісінький світ різнокольорових поні... що жахає навіть бувалих поціновувачів горору
( Read more... )
Щоправда, все-таки не до кінця зрозуміло: як їм вдавалося приховувати, що поні після цієї процедури ще й залишаються німими? Тим більше, що після позбавлення голосу в поні має лишитися шрам на горлянці. Невже всім це вдається постійно приховувати? Втім, це явно метафора. А в нашому світі люди роками приховують ще й не таке. Оно мене виховала людина, яка частково (?) поділяє ідеї євгеніки, а я про це дізналася буквально пару місяців тому.
Щодо приховування, думаю, ларчик просто відркивається: ще ж супер закритий (і начебто привілейований клуб), ніхто з ТихДівчаток і їхніх поні не спілкуються з не-членкинями клубу і нікого це не дивує (а збоку видно тільки те, що фізичне: відсутність рогів та крил, а шрам тонкий і непомітний - поки не знаєш, куди дивитись, то і не помітно). Мене ще сильно лякає інше: а що, від запрошення зовсім не можна відмовитися? Наче ж така дружба у дівчинки з Сонечком - чому ні одній не приходить в голову, що можна подругу не калічити _взагалі_, ні інша не подає такої думки? І що, нікому з поні раніше навіть в голову не приходила думка, що від такої "ціни дружби" треба тікати щодуху?! Чи все-таки спроби були, але теж закінчувались трагічним виключенням з клубу "бо у тебе немає поні"?
Гадаю, не такий уже цей клуб і закритий - у значенні "таємничий". Принаймні ті, хто поза ним, мають якесь уявлення про те, чим займаються його членкині. Можливо, прецеденти відмови від запрошень теж були, але є табуйованою темою. І випадки загибелі поні - теж. (Варіант: дітям щось брешуть, пояснюючи зникнення чиєїсь поні.) З іншого боку, на що не піде пересічна людина заради статусу та соціального капіталу? Заради цього можна збрехати, можна ініціювати цькування якоїсь третьої особи, можна навіть наразитися на фізичну небезпеку - і майже ніхто не здивується.
І - таки лякає.
Reply
Reply
Особливо реакція інших поні на ту, яка відмовилася віддавати найцінніше добровільно.
Reply
Втім, це явно метафора. А в нашому світі люди роками приховують ще й не таке. Оно мене виховала людина, яка частково (?) поділяє ідеї євгеніки, а я про це дізналася буквально пару місяців тому.
Reply
Мене ще сильно лякає інше: а що, від запрошення зовсім не можна відмовитися? Наче ж така дружба у дівчинки з Сонечком - чому ні одній не приходить в голову, що можна подругу не калічити _взагалі_, ні інша не подає такої думки? І що, нікому з поні раніше навіть в голову не приходила думка, що від такої "ціни дружби" треба тікати щодуху?!
Чи все-таки спроби були, але теж закінчувались трагічним виключенням з клубу "бо у тебе немає поні"?
Reply
Можливо, прецеденти відмови від запрошень теж були, але є табуйованою темою. І випадки загибелі поні - теж. (Варіант: дітям щось брешуть, пояснюючи зникнення чиєїсь поні.) З іншого боку, на що не піде пересічна людина заради статусу та соціального капіталу? Заради цього можна збрехати, можна ініціювати цькування якоїсь третьої особи, можна навіть наразитися на фізичну небезпеку - і майже ніхто не здивується.
Reply
Leave a comment