Витяг з досліджень Левицього про порядок здійснення розлучень від
tin_tina. Насправді казати, що вони здійснювалися "без участі церкви" - це не зовсім точно. Могло бути і за її участю. Перший відомий нам розлучний лист взагалі був виписаний донькою єпископа, Марушею Борзобагатою-Красенською.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Трішки довго, але, думаю, в такому випадку це не є великим недоліком. Сухої теорії мало - переважно представлення реальних судових шлюборозлучних справ.
Оригинал взят у
freya_victoria в
Про шлюб, розлучення та материзну"Як видно з документів Люстрації Барського староства 1565 р., шлюбне право інколи зводилося на українських землях до двох пунктів: "Коли певний чоловік звичаєм прикордонним, самовільним, візьме собі чиюсь дівчину або вдову, або розведену за дружину і з нею забажає жити, в такому випадку дає три гривні на замок; хто бажає дружину відпустити, або дружина чоловіка, то той, хто дає тому причину (привід), платить три гривні".
Таким чином шлюби й розлучення укладалися без участі церкви і навіть без участі світської влади. Останню лише ставили до відома про домовленість, яка відбулася, та сплачували мито.
Особливістю українського звичаєвого права була материзна. Так звалася нерухомість, частіше - наділ землі, що входила до посагу. Материзна не належала до загальносімейного майна, не ділилася між окремими членами сім'ї, а передавалася по жіночій лінії і становила окремий жіночий майновий інститут. Навіть після бездітної дружини, за звичаєвим правом, чоловік мусив передати отримане за дружиною майно її батькам."
"Жінка в правовій культурі українського народу"
"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006