(no subject)

[felix_fat_cat]

Розправив крила, і  л е ч у,
Над прірвою, де дна не видно
Від берега, де щой но БУВ,
До літа, звідки вже все рівно

Лечу, не думаю, п а р ю
Наповнений весни азотом,
Я свіжий аромат її ловлю,
Від щастя онімівшим ротом

Життя мелодії наповнюють ефір,
Емоції беруть високі ноти
Лавини ейфорії зходять з гір,
Змітаючи бажанням перешкоди

Зустрічний вітер сльози наганя,
Та це найменше, що мене хвилює
Світлиці почуттів хрусталь сія
Душа тремтить, а тіло твіст танцює.