(no subject)

Nov 23, 2012 17:20

зануритись у себе і втекти
від днів без сонця, холоду і суму
туди де помаранчеві сади
де вітер запліта хмаринки в вузол

фантазії крило мене несе
над сірою буденністью тупою
і ось я безіменний астронавт
вмиваюсь марсіанською росою

туди-сюди, хутчій не запізнись!
роби як всі і буде тобі "щастя"
та вже давно зламався механізм
я сам намалював свою "реальність"

нехай в пустому світі я ніхто
мене така позиція влаштує
проте в своєму всесвіті Я БОГ
а інше, якщо чесно, не хвилює
Previous post Next post
Up