Злочин і кара. Ямпільський казус
Бронегрупа ЗСУ в Лимані.
Біда навчить. (с) Леся Українка.
В даному матеріалі буде розглянуто один з перших масштабних та кровопролитних бойових епізодів літньої кампанії 14-го року - звільнення Ямпілю. Не зважаючи на те, що в даному бою загинуло надзвичайно велика кількість українських бійців, описати даний бій з нашої сторони ніхто чомусь не наважився.
Найпершим зіткненням з противником "лиця в лице" відбулося 17 червня в Луганській області, в селі Металіст. В планах на далеке майбутнє планую також розгялнути даний епізод, в котрому ми втратили декілька БМП, БТР та два танки і приблизно 20 загиблих. Але для початку Ямпіль. Бій відбувся 19 червня 2014 року. В операції брали участь частини 25 пдбр, 24 мбр, 95 аембр та НГУ. Перед тим, як я розгляну детальніше кількість сил та засобів ЗСУ, котрі приймали участь в операції, повернуся трішки назад - до Лиману. В даному населеному пункті знаходилося декілька десятків (4-5) бойовиків без важкого озброєння. Більшість бійців склали казаки, котрі відступили практично без бою. Втрати зі сторони НЗФ склали 8 бойовиків. Після звільнення села дане село стало плацдармом для подальшого наступу в сторону Ямпіля. ЗСУ в даному районі зайняли Т-подібне перехрестя.
24 механізована бригада, котра склала кулак яким розбивали оборону НЗФ, відправила на війну 1 та 2 батальйони. 2 МБ поїхав на кордон, а 1-й - під Слов'янськ. Формування 3 МБ з числа мобілізованих тривало в Яворові аж до звільнення Слов'янська. 1 МБ являв собою цілком боєздатний батальйон в котрому було доволі велика кількість контрактників (молодих хлопців 18-22 років). По техніці та людях не було проблем: 30 БМП-2 та 10 танків Т-64БВ. Командував батальйоном Ігор Ляшенко, позивний "Беркут". До МБ була придана рр під командуванням капітана Степана Воробця, позивний "Яструб". Забігаючи в перед скажу, що, на мою думку, операцією міг керувати комбриг 24 мбр, полковник Олекснадр Павлюк, позивний "Сокіл". 25 пдбр аж до самого звільнення Слов'янська каталася якоюсь неймовірною солянкою, основну масу якого склав 3 ПДБ. Мені не вдалося знайти детальну інформацію про 95 бригаду. Тому, на жаль, стаття все таки повною не буде. Концентрація сил відбувалася на перехресті.
Бійці 25 пдбр під Красним Лиманом перед початком операції.
Детальніше про сили та засоби ЗСУ, котрі були задіяні на цьому напрямку:
- 3 мр та тр 24 мбр;
- більше 16 БМД (як "копійки", так і "двійки"), три "Реостати", КШМка ВУ та БПТКР;
- розвідрота 95 аембр (к-сть БТРів та бійців невідома);
- група 73 центру СпН на БТР-80;
- 4 БТР-4 НГУ та СпН ВВ/НГУ "Барс" (був також броньований білий бус та БТР-80 з №700, котрі брали участь в боях за Лиман та весною під Слов'янськом. Або "Альфа", або ще якийсь СпН ВВ);
- 1 батарея 1 дивізіону 55 арбр (6 гаубиць МСТА-Б);
- 1 батарея 1 дивізіону 25 пдбр (5 САУ 2С9);
- 4 САУ "Акація" 24 мбр;
- 6 "Градів" 24 мбр;
- 9 Д-30 з третього батальйону 80 аембр;
- мінбатр 24 мбр (це, доречі, всі сили, котрі змогла викатити "залізна" бригада під Слов'янськ);
- 2 Су-25.
Артилерійська підтримка.
Дні йшли та сили АТО накопичувалися. 14 червня бронегрупа 24 мбр, котра складалася з двох БТР-80 з рр, трьох БМП-2 та одного Т-64БВ, отримали наказ розбити передовий БП НЗФ в Ямполі. Підключилася артилерія. Коли бронегрупа наблизилася на відстань 400 метрів, молот Тора замовкнув і група приступила до виконання завдання. Задача була успішно виконана. Блокпост розбитий.
Висування бронегрупи 24 мбр на завдання. 14 червня 2014 року.
Бій. Підключилася все перерахована артилерія окрім мінометів. САУ 24 мбр працювали як по БП в Ямполі, так і по лінії оборони НЗФ в Закітному. Складно уявити яке пекло творилося на позиціях бойовиків: по тобі працюють 9 122 мм стволів, 6 152 мм (періодично і всі 10) та БМ-21. Пропоную переглянути вам карту та схему бою:
Бій 19 червня. Більше розширення - http://imgur.com/a/aenzs
Зі сторони Торського, де був БП "Андріяша", висувається дві механізовані роти 1 МБ 24 мбр (третя рота залишилася прикривати артилерію) разом з рв (на штурм поїхав і командир рр). Першою мр командував капітан Валерій Левченко, позивний "Парус". Другою - Валерій Бондаренко, позивний "Луна". Повів бійців в бій командир батальйону Ляшенко Ігор. В психологічному плані ні солдати, ні командири взводного рівня не були готові до бою. Про те, що планується наступ і вони будуть брати в ньому участь, вони дізналися ранком 19-го. І те лише тому, що виглядало доволі дивно, що стягуються всі сили з БП в р-н Кіровська. В махри, вона ж піхота, була внутрішня тривога та неспокій. Але думка про те, що їх підтримує доволі велика к-сть артилерії гріла просту солдатську душу. Бійці сильно довіряли своїм командирам, особливо комбату. Він їх і повів в бій. Склад колони виглядав наступним чином: в голові колони рухається танк, далі три БМП і знову танк, знову 3 БМП-2 та ще один танк. Тобто в одній колоні було 9 БМП-2 та 3 Т-64БВ. Розвідувальний взвод рухався з другою бронегрупою (ротою) через страусину ферму. Як я вже згадував раніше, в батальйону було багато молодих хлопців, котрі недавно тільки підписали контракт. З ними були і досвідчені контрактники, котрі пройшли Ірак та Югославію. Саме вони стимулювали відкривати вогонь у відповідь. Очевидно, що сил бойовиків було надто мало аби стримати такий бронетанковий кулак. На цій ділянці фронту нашим військам протистояв загін бойовиків під командуванням "Прапора" (Кіровський напрямок). Маючи лише стрілецьку вони не змогли дати опору та відступили. Бронегрупи ЗСУ обміняли пострілами " в сторону ворога" та просунулися далі. Тим часом НГУ у вигляді СпН ВВ без пострілів зачистили Ямпіль. На цій ділянці фронту в наших не було ні "200", ні "300". Думаю в НЗФ була аналогічна ситуація. Саме завдяки артилерії бойовики покинули село без бою (якщо вони там були, звісно). Чисто моя суб'єктивна точка зору.
Боєць НГУ на БП неподалік Лиману.
Якщо на ділянці 24-ї все було гладко неначе на сідниця молодої панянки, то 25 зустріла опір та понесла сильні втрати. Було прийнято рішення атакувати противника в лоб. І це при тому, що дві бронегрупи 24 мбр зайшли в тил бойовикам. Точних даних, як виглядала бронегрупа в мене немає, але ті куски інформації, котрі мені вдалося зібрати, все таки дають якусь картину. Отже, першою рухається БМД-1 рдв з бортовим номером №833. За нею рухається ще одна БМД-1, а після них "Реостат" на котрому їде командир 1 батареї 25 пдбр. Приклад того якими повинні бути офіцери. За "Реостатом" рухаються решта БМД та два КамАЗи з Зу-23-2. Враховуючи те, що в групах 24 мбр було 6 з 10 танків, то логічно і правильно, якщо б і в бронегрупі 25 пдбр були б танки. Допускаю, що 1-2 танки могли залишити в базомову таборі під Лиманом для охорони. По даним самих бойовиків, разом з 25-ю таки були танки. Відео, котрі були зроблені після боїв, також підтверджують це.
Схема оборони БП НЗФ намальована членом НЗФ. Взята з книги "Записки терориста".
Бойовики вирішили пропустити перші дві коробочки і підірвали керований фугас, коли біля нього проїжджав "Реостат" з бортовим номером 917. Одразу гине двоє членів екіпажу. Комбат (командир батареї) та механік-водій отримали поранення (водію відірвало руку котру йому потім пришили). Після цього БМД-1 рдв отримує в лоб снаряд з СПГ-9, котре стояло на БП. Як була підбита друга БМД-1 мені невідомо, але її розірвало на шматки. Перша БМД-1 дісталася бойовикам в якості трофею. Тим часом в таборі більшість бійців займалося тим, чим займається солдат, коли нічим не зайнятий - спало. Але спалося їм не довго. Прибули перші поранені (комбат та мехвод). Мурашник ожив. Тим часом зав'язався бій. Підключилися міномети бойовиків (на позиціях бойовиків було 2 82 мм міномети). Був сильний стрілецький бій. Десантників почали засипати ВОГами. В тому бою отримав поранення в голову майбутній командир 3 ПДБ з позивним "Кроха"ю Появилися загиблі та поранені. Був пошкоджений один з двох КамАЗів. В ньому загинуло двоє десантників, включаючи комдива. Паралельно до бронегрупи 25 пдбр рухається група 73 центру СпН та, скоріш за все, частини розвідроти 95 аембр. На першому БТРі їде командир роти, капітан Олексій Крементар. Родом з Севастополя. Колона потрапляє в засідку, офіцер гине в бою і разом з ним гине старший солдат Шевченко Олексій. По даним сепаратистів, в бою був підбитий, радше пошкоджений, танк 24 мбр. Які загони НЗФ були на БП "Марс" ви вже бачили на карті сепаратистів. Оцінити к-сть о/с складно, але на мою думку, їх було приблизно 150. Із важкого озброєння вони мали СПГ-9, два міномета та НСВ на "таблетці". Можливо командування очікувало, що після того, як 16 числа був знищений передовий БП та був здійснений потужний артилерійський наліт (19 числа) бойовики хоча б відступлять з передових позицій. Але цього не сталося.
Евакуацію поранених здійснювали за допомогою Мі-8.
З поля бою в табір їх возили БТРи (можливо 95-ї бригади або НГУшний з номеро 700). Втрати 25 пдбр в цьому бою склали 12 загиблих та 25 поранених. Двоє загинуло в "Реостаті", двоє в КамАЗі. Можливо хтось і в БМД. Решта від куль та осколків від ВОГів. Загинули і двоє з 95-ї. Варто зазначити, що частина тих казаків, котрі втекли з Лиману, приєдналися до тих, хто був в Ямполі. Але як тільки почався бій, то вони втекли і звідти. Зате напередодні бою з Лисичанська приїхало підкріплення з підрозділу "Призрак". Влітку 14-го це було поширене явище, що сепаратисти з ДНР їздять на допомогу сепаратистам з ЛНР і навпаки. Так і 833 БМД дісталася луганським. Але наших було більше і з часом вони витіснили сепаратистів. Вони відступили.
Схема відступу.
22 червня 2014 року. Лисичанськ. Мозговий на трофейній БМД-1.
95 аембр в р-ні Ямпіля.
Той самий КамАЗ в таборі.
Але на цьому Ямпільська операція не закінчилася. В той час як 25 з 95 вели бій, 24 мбр просувалася до села Закітне. Рухаючись вздовж посадки вони просувалися до мосту і вели вогонь. Танки стріляли по всьому, що здавалося підозрілим. Піхота рухалася за БМП і вела вогонь. Противник відкрив вогонь з іншої сторони берегу (їх розділяла річка Сіверський Донець). БМП відкрила вогонь та знищила ціль в посадці. Мета 24 мбр - зайняти пануючу висоту. В сторону Закітного висунолося близько 15 БМП-2, 2 БТР-80 та декілька танків. Тут знову появилися НГУшники, але через особливості місцевості їхні БТР-4 не змогли піднятися і виїхати на міст. І тут вони прийняли сміливе рішення - прориватися через ворожу територію і вже рухаючись дорогою заїхати на міст. Махра помахала їм рукою і вони розділилися.
Схема бою.
Був страх, що міст замінований і його підірвують, коли по ньому буде йти колона. Тому було прийнято рішення аби коробочки рухалися по одній через міст. Так вся бронегрупа і перейшла. Перебравшись на той берег наші побачили розбиті позиції бойовиків, котрі були доволі непогано укріплені. В них і лежало декілька трупів, а біля мосту стік кров'ю ще один поранений бойовик. Тут на велике здивування піхоти приїхали НГУшники на обстріляних БТРах. Прорвалися. Група розділилася. НГУ пішли на висоту, а ЗСУ - далі по дорозі. Хотілося б зазначити, що перед тим, як наші зайняли старі позиції бойовиків, наша авіація, Су-25, відбомбилася по висоті, котру планували зайняти. Разом з БТР-4 на висоту поїхав танк та декілька БМП. Основна колона чомусь продовжила рух (всіх планів я не знаю) і потрапили в засідку. Почався обстріл і одразу в десант, котрий сидів на броні БТР-80 рр 24-ї, відкрили прицільний вогонь. Так за декілька секунд і загинули бійці. В комбата влучило декілька куль і він на швидкості звалився з БТРа. В той же момент отримав дві кулі командир рр, але мехвод БТРа встиг його спіймати і затягти в БТР. Там він і помер. Зав'язався бій, котрий тривав 3 години. Втрати 24 мбр склали 7 бійців (6 з рр) та 2 були "300". Був і 1 "300" в махри.
Момент бою. Горить автівка бойовиків.
В бою було знищено два ворожі КамАЗи, декілька легкових автівок бойовиків та "таблетка" з НСВ разом з обслугою, котра ще була в Ямполі. Бій вівся і в самому селі Закітне. В посадці був покинутий та окривавлений БРДМ-2 НЗФ. Але через втрату комбата та комроти рр втратилось і управління. Було прийнято рішення відступити. Снайпер рр заліз в підбитий ворожий КамАЗ і коли БТР його зачіпив, то він вилетів з кабіни і скотився вниз. Відступили без нього. В той час бійці НГУ вели бій на висоті. Бойовики засіли в домах і вели звідти вогонь. З відступом ЗСУ відступили і СпН НГУ. В одного БТР-4 полетіла трансмісія і було прийнято рішення знищити його за допомогою танку. Що і зробилося. В тому бою загинув ще один офіцер - Володимир Кравчук, 21 рік. Лейтенант. Підрозділ "Барс". Окремо хочу сказати за "Барс". Проявили себе з кращої сторони і не ховалися за спинами бійців ЗСУ. Був відчутний професіоналізм бійців. В них також був 1 важкий "300". В цій операції офіцери ЗСУ показали, що таке офіцерська честь і де місце офіцера. Вони йшли з бійцями в бій, через вогонь і воду. В цьому бою не спіткнулися, але впали смертю хоробрих 22 бійців (по іншим даним з 25-ї загинуло 7 бійців. Але тут боєць підтверджує мої слова про 12 "200" - https://www.youtube.com/watch?v=oWE8EK2BTlI ). В цьому бою ніхто панічно не тікав, всі виконували свої завдання. Добре себе показали і сепаратисти. Їх було мало, але вони зробили максимум. Ми не араби і не тікаємо при першій же небезпеці. Той снайпер, котрого забули, потім вийшов до своїх самотужки і розповів, що після бою бігали бойовики та казали, що наші вбили їхнього командира з позивним "Крокодил". На полі бою залишили і тіло одного бійця рр 24-ї бригади. Його поховали місцеві жителі. В бою загинув і 18 річний боєць з 24 мбр. І він був далеко не один такий молодий. Солдатами не народжуються, солдатами помирають.
Знищені автівки бойовиків.
Можливо командування планувало зайняти Закітне і вирушити на Сіверськ. Не знаю. Але після того бою НЗФ підірвали міст. Чому цього не зробили, коли по ньому переправлялися ЗСУ - невідомо. Оцінити втрати НЗФ складно. В Закітному загиблих сепаратистів було мінімум 7, в Ямполі, судячи з фото, мінімум двоє. Недавно "Чорний Тюльпан" відкопав ще двох. Тобто загиблих сепаратистів було приблизно 11-15. 25 бригада затрофеїла один 82 мм міномет та деяку к-сть стрілецької зброї. 24 - автомати та РПГ. За день боїв в р-ні Ямполя батарея 2С3 вистріляла 500 152 мм снарядів.
Бліндажі сепаратистів в Ямполі.
В якості бонусу коротка розповідь про бій за н.п. Сіверськ. На момент БД за Ямпіль в даному н.п. знаходилося 40 бойовиків та 1 БРДМ-2. За декілька днів після того туди ще прибула БМП-2 та КамАЗ з НСВ. Оборону там тримали бійці "Призраку". Даний н.п. ЗСУ звільнили лише 10 липня 2014 року і наступали зі сторони Кривої Луки, котру взяла 95 бригада. На 10.07.14 в місті знаходилося поняд 100 бойовиків, БМП-2, два БРДМа, АГС, НСВ. Але бою не було. Артилерія обстріляла і сепаратисти відступили. 2 липня 14-го над Сіверськом проліатв Су-25 і сепаратисти з ЗПУ пошкодили його. Це був борт 06, котрий долетів до Дніпра та невдало приземлився (причина невідома). В місто зайшла 24 мбр, той же 1 МБ. Далі був Лисичанськ...
Схема оборони. Більше розширення - http://imgur.com/a/p489y
Сіверськ.