Задали в Інеті задачку. Задав
fortochnik. Таку:
Зустрілося 4 людей і обмінялися рукостисканнями. Скільки всього відбулося рукостискань. Сам автор зізнався, що правильну відповідь дав з другої спроби і перевірив, намалювавши схемку на папері.
Я вирішив задачу у голові з першої спроби, також "намалювавши схему" в уяві.
А потім задав задачку Остапові. Він приніс рішення через хвилину. Правильне. Я в шоці:
-- Як вирішив?
-- Я малював.
-- Покажи!
Він показав свою схему. Хм... Я вже маючи у голові свою схему, очікував побачити таку саму. Але наші діти нас перевершують:
Моя схема:
Остапа схема:
Вибачте за бруд на малюнкові. То Остап возюкав пальцем, показуючи як він рахував.