Лапатий сніг
Лапатий сніг...Як же це прекрасно! Навіть коли він іде весною. Не пригадую коли востаннє гуляла під таким снігом! Такий густий-густий, що за кілька хвилин повністю вкрив землю! Просто неймовірно! Це схоже на казку ... Дивишся вгору і бачиш сотні крихіток, які з нетерпінням летять щоб обійняти тебе! Як же це приємно, коли так ніжно-ніжно цілуть тебе в обличчя, в руки...
Я згадала останні речення з "Лісової пісні":
"Лукаш сидить сам, прихилившись до берези, з сопілкою в руках, очі йому заплющені, на устах застиг щасливий усміх. Він сидить без руху. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця..."
Я згадала останні речення з "Лісової пісні":
"Лукаш сидить сам, прихилившись до берези, з сопілкою в руках, очі йому заплющені, на устах застиг щасливий усміх. Він сидить без руху. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця..."