етичне протиріччя
не треба використовувати контексти з тими, з ким ти їх ніколи не використовувала. <--- МоРаЛь.
От є друзі-знайомі, з якими є свої приколи: якісь слова-алюзії, якась бісогналка: говорити як кавказець, естонець, Азіров, - для вас це прикольно-емоційно.. Поганознайомі хрєн це поймуть. А якщо таки одразу в"їжджають в такі приколи, то, я вважаю, їх треба записувати одразу чи не в споріднені душі. Бо щойно через недоганяння однією особиною такого приколу мені довелося у мізках вирішити етичне протиріччя.
Поздоровила у соц.мережі одного з ДН. Пишу з ДН! Того-то! А от щє красівій пєсня тібє ("а-ля кавказьке ліцо"), ну і пісню причепила. Не в"їхав! Написав "Спасібо, а за красівого отдєльное". Думаю, здрасьті-приїхали з села за зоштами! Мені не шкода, шо ти вважатимеш, шо я вважаю тебе красівим, але ж БЛЯ! тоді виходить так, шо ти подумав (І ЛЮДИ ПОДУМАЮТЬ!!!! *зараз застрелюся*), наче я зробила одну пунктуаційну та одну орфографічну помилки..
Давай писати, шо, по-правді, не те мала на увазі.... потім витерла: а ну його! у юнака ДН, нехай його его буде цілішим, хай приймає бажане за дійсне собі... В кінці кінців не він винен, шо не в"їхав у прикол...
А заморочки "шо ж люди скажуть, як дізнаються" - напівжарти, конЄчно. Але корисно пам"ятати: увесь світ знає, що Сальвадор Далі надіслав своєму батьку пакет з власною спермою, і нічо! Жив якось собі митець, аж в Голлівуді промишляв, поки не вмер у 89-му ;)
Бережіть себе і свої контекстуальні дивацтва!