пістець частина друга
і
5.3-12.3.
пам"ять підводить. ніхуя конкретно майже не пам"ятаю.
пів пляшки пива внутрі, підсказує, шо неділя була - суцільний день сурка.
зі снами відпустило. Не снилось, здається, нічого.
за м"ясо, молоко, яйця сир (СиииииР!!!!!!!) вбивати не хотілося.
купували на вихідних з Фєдєю штори. На одне вікно вбухали штуку гривень.
потім пішли за хавкою. Ну і досить несподівано купила я йому телефон.
З егоїстичних міркувань - заїбало, шо вже півроку хоче, а не може.
А до Пасхи на Прип"ять я ще назбираю.
Так от повернулись. А мама з Юлею випили літр вина на двох.
на порожні шлунки. Вони були такі сині... піпец. Юля аж блювала.
Я у цьому місяці "на хозяйствє". Маю усі гроші слідкую, шоб було все, шо треба.
поки не заїбало. і пиріжки не заїбали, і борщ. Шо не скажеш про вінєгрєт.
О! Сєчен! приходив наш друг сім"ї.
«Две вещи на свете наполняют мою душу священным трепетом: звёздное небо над головой и Нравственный Закон внутри нас» (І.Кант)
Тут не до тотожності моїх і Кантових відчуттів.
Я взагалі ношу бруднувату куртку (чи як її) під колір моєї душоночки.
Сєчен каже, шо оцей нравствєнний закон внутрі - річ "врождьонная".
Його аргументи - приклади з життя різних мавп з їх нравствєннимі і не дуже інстинктами.
я кажу - ніфіга. При народжені ми м"ясо навіть без его, але з ід.
Точніше его чисте (якшо взагалі можна так сказати). Ну тіпо кастанедівський тональ вже є. а в ньому - нічого.
Шось доводити Сєчену - марно. Як, в принципі і мені.
Я взагалі... От є близорукість і дальнозоркість. А разом це - остигматизм (кажися).
Так от є фімоз головного мозоку і його разжижженіє, а разом це - слова ще не придумали (або я не знаю), але випадок є - мій! )
Щойно писала не я, а пиво.
Короче тиждень - велика дурно пахнуща калюжа немов.
прийшла здати кров. півтори години в черзі - шоб стара доктор чоловічим голосом, кинувши мою картку на підвіконня, сказала "Ето брак". Гиги.
Бурі на сонці, гормональна нестабльність. Спишемо цю гівня ність на циклічність
жіночої натури моєї. Відсутність тваринного в раціоні мене не спасла.
Від суму, глибокої жури, екзистенциальної туги, яка буває завжди і регулярно...
За стеной темной
За глухой дверью
Тихое сердце
Многое стерпит
ще буде 4
5.3-12.3.
пам"ять підводить. ніхуя конкретно майже не пам"ятаю.
пів пляшки пива внутрі, підсказує, шо неділя була - суцільний день сурка.
зі снами відпустило. Не снилось, здається, нічого.
за м"ясо, молоко, яйця сир (СиииииР!!!!!!!) вбивати не хотілося.
купували на вихідних з Фєдєю штори. На одне вікно вбухали штуку гривень.
потім пішли за хавкою. Ну і досить несподівано купила я йому телефон.
З егоїстичних міркувань - заїбало, шо вже півроку хоче, а не може.
А до Пасхи на Прип"ять я ще назбираю.
Так от повернулись. А мама з Юлею випили літр вина на двох.
на порожні шлунки. Вони були такі сині... піпец. Юля аж блювала.
Я у цьому місяці "на хозяйствє". Маю усі гроші слідкую, шоб було все, шо треба.
поки не заїбало. і пиріжки не заїбали, і борщ. Шо не скажеш про вінєгрєт.
О! Сєчен! приходив наш друг сім"ї.
«Две вещи на свете наполняют мою душу священным трепетом: звёздное небо над головой и Нравственный Закон внутри нас» (І.Кант)
Тут не до тотожності моїх і Кантових відчуттів.
Я взагалі ношу бруднувату куртку (чи як її) під колір моєї душоночки.
Сєчен каже, шо оцей нравствєнний закон внутрі - річ "врождьонная".
Його аргументи - приклади з життя різних мавп з їх нравствєннимі і не дуже інстинктами.
я кажу - ніфіга. При народжені ми м"ясо навіть без его, але з ід.
Точніше его чисте (якшо взагалі можна так сказати). Ну тіпо кастанедівський тональ вже є. а в ньому - нічого.
Шось доводити Сєчену - марно. Як, в принципі і мені.
Я взагалі... От є близорукість і дальнозоркість. А разом це - остигматизм (кажися).
Так от є фімоз головного мозоку і його разжижженіє, а разом це - слова ще не придумали (або я не знаю), але випадок є - мій! )
Щойно писала не я, а пиво.
Короче тиждень - велика дурно пахнуща калюжа немов.
прийшла здати кров. півтори години в черзі - шоб стара доктор чоловічим голосом, кинувши мою картку на підвіконня, сказала "Ето брак". Гиги.
Бурі на сонці, гормональна нестабльність. Спишемо цю гівня ність на циклічність
жіночої натури моєї. Відсутність тваринного в раціоні мене не спасла.
Від суму, глибокої жури, екзистенциальної туги, яка буває завжди і регулярно...
За стеной темной
За глухой дверью
Тихое сердце
Многое стерпит
ще буде 4