Горбова і Годинівка: такі різні коні. Сезон маланок-2017 розпочато :о)
Оригинал взят у kamienczanka в Горбова і Годинівка: такі різні коні. Сезон маланок-2017 розпочато :о)
Спочатку нагадаю: Красноїльська маланка має бути у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
А далі вже про сьогодні.
Це було правильне 1 січня. Саме так і починається правильний рік: сонце, коні, Горбова (Horbova). І ще Годинівка (Godinești)
Дві маланки в один день. При бажанні можна було б пошукати ще кілька, але ми всі після хвороби, з в'ялим, трохи звареним попередньою температурою Грицем в машині - вирішили не форсувати. І так вражень повно. Горбова ніколи не розчаровує.
А це власне і Гриць на маланці. Це його... дайте порахую... напевно, п'ята маланка. Він бачив і Горбову, і Бояни з Припруттям, і Новоселицю, і Красноїльськ. Будьте як Гриць. Він все правильно робить.
Отже, бачили Горбову - їхню над-потужну, розкішну автентичну частину маланки...
І їхню ж переберійно-карнавальну, теж одну з кращих у Чернівецькій області. Троянський кінь з першого кадру - теж їхній.
Ми його спочатку вполювали в Банченах - і подумала, що вау, ні фіга собі Банчени маланкують. Але це була Горбова. Банчени, здається, нецерковні свята не вміють святкувати.
А от сусідня з Горбовою Годинівка вміє. В Годинівці я була до цього один раз - у 2005 році. Думаю, страусів тут вже не вирощують.
А от коні-каюци (калу?) виростають нічогенькі.
І людської праці в них вкладено чимало. Подивіться на одяг!
Так, в Горбовій одяг у маланкарів дуже схожий - та що схожий, ідентичний майже. Ну, сусідні села, от і звички не відрізняються. Поїхала б таки в Байраки - побачила б інші костюми. Думаю, ще побачу.
Ні-ні, я не про такі. Хоча хай собі буде, звісно, ця пекуча каталонська штучка, але на неї подивишся, посмієшся, зробиш кілька кадрів - і підеш.
А ось ЦЕ запам'ятовується назавжди. Енергетика від цієї горбівської маланки валила шалена. Майже як в Красній. Майже.
Так як китайці кажуть, що у них в 2017 році почнеться рік півня - то Горбова на такі звістки реагує відразу кількома курятниками. Ось одна птахоферма...
А ось інша. Ні, цей кадр не дає відчути весь масштаб.
О, так буде правильніше. Ко-ко-ко. дорога моя Горбова, вмієш ти зробити свято і собі, і людям.
А я вмію і покритикувати. Маланкарське флібуст'єрство з кордонами і вициганюванням грошей вже дійшло і в Горбову. Ці діди морози гроші просили ще так, більше для проформи (і пригостили Гриця велиииииикою цукеркою, а він сказав "Дякую!").
А ось це вже був серйозний такий пересувний шлагбаум.
І кілька гривень там таки з автівок брали.
Та навіть і не шкода дати ті кілька гривень, якщо б знати, що вони підуть саме маланкарям. Але ж у натовпі ходив нетверезий "лікар", тикав у нагрудну кишеню халату з літерами "АТО" і просив заплатити. Спекулювати на війні дуже негарно. Не знаю, чи це справді був атовець, чи таки примазався. Не з'ясосувала.
В Горбовій 1 січня нічого не з'ясуєш - там знаєте який шум і крик стоїть? :О) І чуєш цей шум - і душа радіє: маланка йде. Чи їде. Жива. Здорова. Класна!
Супер-класна. Хтось запускав над нею свій Фантом, а ми свій коптер лише даремно у машині прокатали. Я забігалася і забула про нього, а інші і не нагадували. Шкодую трохи. Знімати було що - тим більш з висоти.
Того ж троянського коня. Він дуже майстерно, вміло зроблений - все-таки у Горбовій є майстри із золотими руками.
А яка вірність анатомії! Тут як з кінними статуями, знаєте? там теж завжди у жеребців яйця є. Традиція така у скульпторів.
Півню під хвіст не заглядала :)
Як і щороку, були і платформи більш прості. Ну, магазинні маски, таке. Там ще повний причеп якихось шреків. навіть у цей звіт не потрапили. Не дуже таке люблю, хоча все одно люди старалися і робили свято. Це поважаю.
О, дід-морози рекетири якраз обідають - а повз їде одна з птахоферм.
В Годинівці відразу пощастило натрапити на коней - вийшли на центральну вулицю, потанцювали, пішли в кафе, потанцювали, пішли у бічну вуличку, потанцювали - ну і так далі.
Втішена новою маланкою дуже-дуже. Гарно було видно, як старші маланкарі вчать танцювати нову гвардію. Так дбайливо і терпляче, з повагою. Круто.
Всі фоти з Годинівки - це викрутаси з камерою, аби в кажр не кидалися два прапори, з якими селом ходила годинівецька маланка.
Прапори всі маланки люблять (он там вже зверху був іспанський, ага) - і беруть з собою в похід по селу всі, які трапляться, від радянських ще до рекламних.
А, ну от і видно. Годинівці цього року трапилося два прапори партії регіонів. Я спитала потім місцевого діда мороза: Ну на фіга вам прапори неіснуючої партії? "Яникуович - наш президент!" - відповів він мені. Жартує хлопчина, звісно. Але я навіть жарти про ту тварюку не можу спокійно сприймати. Аж здригаюся вся від відрази навіть від символіки тих бовдурів.
Давайте переб'єм серйозний політичний градус чимось легшим і яскравішим. Ну куди вже яскравіше :)
О який курячий супрематизм із Грицем і бабусею. :)
І в Горбовій, і в Годинівці активну участь у маланкуванні беруть дівчата. Один з танців навіть танцюють з конями саме вони (у Годинівці танцювали дівчата і хлопці, преодягнені на жінок, так що, може. колись то все-таки робили лише перебрані).
Так як я їжджу в Горбову вже багато років, деякі обличчя вже впізнаю.
Ось цей. без шапки- візуально я його ледь не з дитинства пам'ятаю. Його гордість робить цей кадр. Я надивитися не можу на його гордість.
Бо бути в маланці - почесно. Так, уявити собі міських хлопців, які скачуть весь Новий рік у супер-розцяцькованих костюмах важко. Але тут ще живі традиції, вони прекрасні - і я дуже бажаю їм довгого-довгогго життя.
Ах, які чорні брови :) Гарна.
Ще Годинівська маланка. Шкодую, що вона не увійшла до моєї книги "Буковинські маланки".
A propos книги. Взяла з собою два путівничка, сподівалася. що побачу голову сільради і затятого маланкаря Дана Кришмару (не побачила) - але щирість і запал хлопців так мене вразив, зо подарувала місцевому коменданту (калфі?) і ще одному маланкарю. Ну от руки чесалися. Я не можу так розкидатися книжками, мені дали всього 10 авторських примірників, але от був такий порив - і, думаю, він був правильний. Про Горбову у книзі трохи є :).
О, драматичний момент. Гладіатор на троянському коні зустрічає півня.
А це інші курочки.
Один був веселий весь час, інший не посміхався. Посміхатися - правильніше :о)
Подивіться, яка тонка і класна робота!
Горбівська маалнка виходить з бічної вулиці на центральну дорогу. Боже, це такий урочистий і крутий момент. Ні, ви там не були, ви не зрозумієте.
Коні слідують за комендантом. Дуже був серйозний. дорослий і відданий процесу комендант. Зацінила.
А ось і мій малюк. Трохи боявся, виходити перші години дві взагалі не хотів. Потім такий вийшов - тож матиму кілька фоток на пам'ять.
От ще :)
Ця венецыйська панна так до мене причепилася з вимаганнями грошей, що я ледве відбилася. Ну була б з сумкою - дала б кілька гривень, але я вискочила з машини без сумки, лише фот. Де я мала ті купюри взяти? Наступного разу буде наука - розсувати кілька гривень по кишенях.
О. це вона з товаришем ще когось обробляє.
Бачите, яке яйце зніс? Велиииике!
Серйозні такі.
А цей коник знову посміхається. Круто.
Шикарно було, шикарно.
Завтра, сподівааюся, буде ще одна маланка в жж :о)
Спочатку нагадаю: Красноїльська маланка має бути у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
А далі вже про сьогодні.
Це було правильне 1 січня. Саме так і починається правильний рік: сонце, коні, Горбова (Horbova). І ще Годинівка (Godinești)
Дві маланки в один день. При бажанні можна було б пошукати ще кілька, але ми всі після хвороби, з в'ялим, трохи звареним попередньою температурою Грицем в машині - вирішили не форсувати. І так вражень повно. Горбова ніколи не розчаровує.
А це власне і Гриць на маланці. Це його... дайте порахую... напевно, п'ята маланка. Він бачив і Горбову, і Бояни з Припруттям, і Новоселицю, і Красноїльськ. Будьте як Гриць. Він все правильно робить.
Отже, бачили Горбову - їхню над-потужну, розкішну автентичну частину маланки...
І їхню ж переберійно-карнавальну, теж одну з кращих у Чернівецькій області. Троянський кінь з першого кадру - теж їхній.
Ми його спочатку вполювали в Банченах - і подумала, що вау, ні фіга собі Банчени маланкують. Але це була Горбова. Банчени, здається, нецерковні свята не вміють святкувати.
А от сусідня з Горбовою Годинівка вміє. В Годинівці я була до цього один раз - у 2005 році. Думаю, страусів тут вже не вирощують.
А от коні-каюци (калу?) виростають нічогенькі.
І людської праці в них вкладено чимало. Подивіться на одяг!
Так, в Горбовій одяг у маланкарів дуже схожий - та що схожий, ідентичний майже. Ну, сусідні села, от і звички не відрізняються. Поїхала б таки в Байраки - побачила б інші костюми. Думаю, ще побачу.
Ні-ні, я не про такі. Хоча хай собі буде, звісно, ця пекуча каталонська штучка, але на неї подивишся, посмієшся, зробиш кілька кадрів - і підеш.
А ось ЦЕ запам'ятовується назавжди. Енергетика від цієї горбівської маланки валила шалена. Майже як в Красній. Майже.
Так як китайці кажуть, що у них в 2017 році почнеться рік півня - то Горбова на такі звістки реагує відразу кількома курятниками. Ось одна птахоферма...
А ось інша. Ні, цей кадр не дає відчути весь масштаб.
О, так буде правильніше. Ко-ко-ко. дорога моя Горбова, вмієш ти зробити свято і собі, і людям.
А я вмію і покритикувати. Маланкарське флібуст'єрство з кордонами і вициганюванням грошей вже дійшло і в Горбову. Ці діди морози гроші просили ще так, більше для проформи (і пригостили Гриця велиииииикою цукеркою, а він сказав "Дякую!").
А ось це вже був серйозний такий пересувний шлагбаум.
І кілька гривень там таки з автівок брали.
Та навіть і не шкода дати ті кілька гривень, якщо б знати, що вони підуть саме маланкарям. Але ж у натовпі ходив нетверезий "лікар", тикав у нагрудну кишеню халату з літерами "АТО" і просив заплатити. Спекулювати на війні дуже негарно. Не знаю, чи це справді був атовець, чи таки примазався. Не з'ясосувала.
В Горбовій 1 січня нічого не з'ясуєш - там знаєте який шум і крик стоїть? :О) І чуєш цей шум - і душа радіє: маланка йде. Чи їде. Жива. Здорова. Класна!
Супер-класна. Хтось запускав над нею свій Фантом, а ми свій коптер лише даремно у машині прокатали. Я забігалася і забула про нього, а інші і не нагадували. Шкодую трохи. Знімати було що - тим більш з висоти.
Того ж троянського коня. Він дуже майстерно, вміло зроблений - все-таки у Горбовій є майстри із золотими руками.
А яка вірність анатомії! Тут як з кінними статуями, знаєте? там теж завжди у жеребців яйця є. Традиція така у скульпторів.
Півню під хвіст не заглядала :)
Як і щороку, були і платформи більш прості. Ну, магазинні маски, таке. Там ще повний причеп якихось шреків. навіть у цей звіт не потрапили. Не дуже таке люблю, хоча все одно люди старалися і робили свято. Це поважаю.
О, дід-морози рекетири якраз обідають - а повз їде одна з птахоферм.
В Годинівці відразу пощастило натрапити на коней - вийшли на центральну вулицю, потанцювали, пішли в кафе, потанцювали, пішли у бічну вуличку, потанцювали - ну і так далі.
Втішена новою маланкою дуже-дуже. Гарно було видно, як старші маланкарі вчать танцювати нову гвардію. Так дбайливо і терпляче, з повагою. Круто.
Всі фоти з Годинівки - це викрутаси з камерою, аби в кажр не кидалися два прапори, з якими селом ходила годинівецька маланка.
Прапори всі маланки люблять (он там вже зверху був іспанський, ага) - і беруть з собою в похід по селу всі, які трапляться, від радянських ще до рекламних.
А, ну от і видно. Годинівці цього року трапилося два прапори партії регіонів. Я спитала потім місцевого діда мороза: Ну на фіга вам прапори неіснуючої партії? "Яникуович - наш президент!" - відповів він мені. Жартує хлопчина, звісно. Але я навіть жарти про ту тварюку не можу спокійно сприймати. Аж здригаюся вся від відрази навіть від символіки тих бовдурів.
Давайте переб'єм серйозний політичний градус чимось легшим і яскравішим. Ну куди вже яскравіше :)
О який курячий супрематизм із Грицем і бабусею. :)
І в Горбовій, і в Годинівці активну участь у маланкуванні беруть дівчата. Один з танців навіть танцюють з конями саме вони (у Годинівці танцювали дівчата і хлопці, преодягнені на жінок, так що, може. колись то все-таки робили лише перебрані).
Так як я їжджу в Горбову вже багато років, деякі обличчя вже впізнаю.
Ось цей. без шапки- візуально я його ледь не з дитинства пам'ятаю. Його гордість робить цей кадр. Я надивитися не можу на його гордість.
Бо бути в маланці - почесно. Так, уявити собі міських хлопців, які скачуть весь Новий рік у супер-розцяцькованих костюмах важко. Але тут ще живі традиції, вони прекрасні - і я дуже бажаю їм довгого-довгогго життя.
Ах, які чорні брови :) Гарна.
Ще Годинівська маланка. Шкодую, що вона не увійшла до моєї книги "Буковинські маланки".
A propos книги. Взяла з собою два путівничка, сподівалася. що побачу голову сільради і затятого маланкаря Дана Кришмару (не побачила) - але щирість і запал хлопців так мене вразив, зо подарувала місцевому коменданту (калфі?) і ще одному маланкарю. Ну от руки чесалися. Я не можу так розкидатися книжками, мені дали всього 10 авторських примірників, але от був такий порив - і, думаю, він був правильний. Про Горбову у книзі трохи є :).
О, драматичний момент. Гладіатор на троянському коні зустрічає півня.
А це інші курочки.
Один був веселий весь час, інший не посміхався. Посміхатися - правильніше :о)
Подивіться, яка тонка і класна робота!
Горбівська маалнка виходить з бічної вулиці на центральну дорогу. Боже, це такий урочистий і крутий момент. Ні, ви там не були, ви не зрозумієте.
Коні слідують за комендантом. Дуже був серйозний. дорослий і відданий процесу комендант. Зацінила.
А ось і мій малюк. Трохи боявся, виходити перші години дві взагалі не хотів. Потім такий вийшов - тож матиму кілька фоток на пам'ять.
От ще :)
Ця венецыйська панна так до мене причепилася з вимаганнями грошей, що я ледве відбилася. Ну була б з сумкою - дала б кілька гривень, але я вискочила з машини без сумки, лише фот. Де я мала ті купюри взяти? Наступного разу буде наука - розсувати кілька гривень по кишенях.
О. це вона з товаришем ще когось обробляє.
Бачите, яке яйце зніс? Велиииике!
Серйозні такі.
А цей коник знову посміхається. Круто.
Шикарно було, шикарно.
Завтра, сподівааюся, буде ще одна маланка в жж :о)