22 июля 1914 г. Львов 101 год тому,также обзор газет Российской Империи.

Jul 22, 2015 10:00

Оригинал взят у bruchwiese в 22 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.
22 липня 1914 р.: «...в кожному номері пишуть про демонів, масонів та інших спіритистів»




На сторінках часописів по сусідству статті про захоплення спіритичними сеансами чергувалися з повідомленнями про брак місць у закладі божевільних. Нам залишається тільки здогадуватися, чи був між ними якийсь зв’язок. А ще у Львові в останню путь провели Петра Гарасимовича - знаного скульптора, витвори якого і донині прикрашають Львівську філармонію та інтер’єри Оперного театру...


«Виборчі листи. З міского статистичного бюра у Львові одержуємо до поміщеня отсю оповістку: Після нової виборчої ординації соймової, при виборах в округах як цензової кляси так і кляси загальної міскої, може кожний з хвилею настаня реклямацийного реченця жадати видачі відбитки виборчої лісти. Таке жаданє належить устно або письменно предложити начальникови громади протягом вісьмох днів по розписаню виборів, а того рода заява зобов’язує жадаючого, відобрати замовлену лісту і заплатити кошти єї спорядженя. Зголошеня внесені по тім часі не будуть узгляднені.З оглядом, що вибори розписано дня 16. липця с. р. а маґістрат кор. стол. м. Львова вже зачав праці коло спорядженя виборчих лист цензової і загальної, кожний, кому залежить, щоби мав таку листу - має зголосити ся в міскім бюрі статистичнім (ул. Театральна ч. 11) до 27. липця с. р. і зложити письменну заяву, що замовлену відбитку відбере і заплатить припадаючу на него належність.Під тими самими условинами буде ся кождому видавати також можливі додатки до виборчої листи, доповненої пізнійше на основі узгляднених реклямаций» («Руслан», с. 3).



Будинок № 11 на вулиці Театральній у Львові.

«Промоция п. Ол. Барвіньского, сина радника Двора Олександра і бл. п. Евгенії з Любовичів Барвіньских, на доктора всіх лікарських наук, відбула ся нині в полудне в авлі львівського університету («Руслан», с. 2).



Сіло Тулиголове (декілька кілометрів від Комарно) .Дворец Баллов 1898-1899гг.Арх. Владислав Галицкий, скульптор - Петр Герасимович.Замечательный дворец. Самый раскошный на Львовщине. Неоренессанс. Построен по проекту известного львовского архитектора Владислава Галицкого для Владислава Баля гербу Годзава и его жены Марии. Сейчас тут тубдиспансер - поэтому и сохранился.

«Похорон св. пам. Петра Гарасимовича, добре знаного скульптора, відбудеться завтра о 4 год. після полудня з дому жалоби на вул. Якуба Стжемі, 15 [тепер - вул. Мєндєлєєва]. Померлий користувався серед колег і в широких громадянських колах заслуженою симпатією.
Як син емігрантської родини, разом зі своїм братом, відомим художником, Марцелієм, виховувався в Парижі, серед полум’яних патріотичних кіл, які запанували там серед нашої еміграції після поразки повстання 1863 р. Після приїзду до Галичини з запалом присвятив себе мистецтву. Як професор промислової школи виховав кілька поколінь молоді, щиро відданої мистецтву, зокрема прикладному.
Мав також великі заслуги в піднесенні рівня місцевої церковної скульптури та орнаментації. Як людина відзначався при цьому шляхетним і чистим характером» («Kurjer Lwowski», s. 3).



«Косу загубила! Салька Г., мундантка зголосила ся на поліциї, що переходячи улицями Академічною [тепер - просп. Шевченка], Галицькою, Кілінського [тепер - вул. Беринди] і Кароля Людвика [тепер - непарна сторона просп. Свободи], загубила косу вартости 12 корон» («Діло», с. 6).



«Нещасний випадок. 10-річний Ісаак Шапіро, спускаючись з ІІІ поверху, з’їжджав поручнем, втратив рівновагу і впав на кам’яну підлогу сіней кам’яниці. На крик і стогони жертви власної необережності збіглися сусіди, які викликали рятункову службу. Лікар служби констатував дуже серйозні травми голови, ніг і рук» («Gazeta Poranna», s. 4).



Пам’ятник Александеру Фредро на колишній вулиці Академічній (тепер пр. Шевченка)

«Зник Франек, 11-річний син трамвайного кондуктора Яна Вітковського, який мешкає на Знесінні, під № 402. Зниклий має добру будову тіла, блондин, одягнений у зелений м’який капелюх і попелястий одяг. Засмучений батько просить про можливі відомості щодо місця перебування зниклого» («Gazeta Poranna», s. 4).



Фото представляє тильний бік пам’ятника А. Фредрові та вид на вулицю та площу Академічну, виконаний від вул. Мохнацького (в 1946 р. вона отримала назву на честь Михайла Драгоманова).

«Психічно хворого Шимона Насса, який вчора зчинив дебош на вулиці Казимирівській [тепер - частина вул. Городоцької від пл. Торгової до вул. Шевченка], поліція віддала до своїх арештів, незважаючи на свідчення комісаріату ІІ дільниці, що Заклад божевільних на Кульпаркові не приймає хворих через брак місця» («Gazeta Lwowska», s. 4).



«Пограбування в судовій залі. Сьогодні опівдні відбувалася ліцитація товарів одного збанкрутілого купця, який винайняв собі відомих ліцитаційних гієн, щоб вони не допустили до ліцитації нікого чужого. Еліаш Райсс - який не належав до банди - закупив частину товару за 60 корон, а тоді такий собі Абрам Фельц, ватажок ліцитаційних гієн, кинувся на нього і відібрав весь придбаний товар. Райсс звинуватив Фельца у пограбуванні, а поліція заарештувала його і ув’язнила.
Вже стільки разів часописи піднімали тему ненормального становища, яке панує в судовій аукціонній залі, може, зараз цим зайнялися б відповідні органи, а в першу чергу поліція, яка повинна постійно надсилати на ліцитації допомогу зі своєї сторони. Тепер кожну ліцитацію монополізують банди фахових гієн, які нікого не допускають до купівлі, жадаючи для себе викупу» («Kurjer Lwowski», s. 3).



Вулиця Саксаганського

«Арешт дезертира. В ресторані Самуеля Рубіна на вул. Коперніка, 41 поліція заарештувала Михайла Гумоницького, якого військові власті вже віддавна розшукують як дезертира. Його віддано військовому патрулю, який доставив утікача до казарм 30 піх. полку» («Gazeta Poranna», s. 4).



Колодязь на вулиці Коперника у Львові.

«Арешт грабіжників. До шинку Ізраїля Вайхзельбаума на вул. Янівській [тепер - вул. Шевченка] вчора прийшли четверо раніше караних злодіїв: Владислав Матус, Ян Чарнецький, Томаш Деметрів і Францішек Пєтрусінський, і замовили пиво. Коли господар подав їм замовлений напій, всі четверо зробили спробу пограбувати Вайхзельбаума і присутнього в шинку селянина А. Завілія. Це їм, однак, не вдалося, оскільки до шинку увійшов один з агентів поліції, який заарештував грабіжників» («Gazeta Lwowska», s. 4).



Вигляд на Дашкевича з вулиці Замарстинівської

«Злодійський фатум. Тадеуш Замковський є невиправним, уже кілька разів засудженим злодієм. Про це свідчить і те, що він не є невдахою, і у своєму фаху досягнув певних результатів. Вчора, однак, його спіткав “фатум”, оскільки його хловили на гарячому вчинку спроби крадіжки. Близько опівночі він з кількома товаришами пробрався на подвір’я будинку городника Владики, який мешкає під № 3 на вул. Короля Яна на Замарстинові [тепер - вул. Р. Дашкевича], ножем вирізав з вікна скло з рамою, і вже збирався дістатися кімнати, в якій нікого не було, і де можна було б поживитися приблизно на 1400 корон, коли цей “фатум” прислав самого Владику, який разом з дружиною в цей час повернувся з міста. Замковського, який ховався у траві, він звідти витягнув і передав до рук поліції. Під час проведеного у злодія обшуку конфісковано електричний ліхтар і дві відмички» («Gazeta Wieczorna», s. 6).



Вул. Староєврейська.

«Значна крадіжка. Кароль Завалкевич, столярський майстер, є, а точніше, був у хорошому становищі, тому що в теперішні складні часи мав не тільки готівку в сумі 700 корон, а й ще незаставлену облігацію вартістю 100 корон. З усім цим маєтком він пішов... на Ринок, де вже від світанку кружляють різного роду майстри злодійського ремесла. За це його і спіткала людська кара, тому що у нього вкрали портфель з усією готівкою і облігацією, втрату якої він оплакує найбільше, тому що був переконаний, що саме на цю облігацію припаде головний виграш» («Gazeta Wieczorna», s. 6).



Львів, Вул. Замарстинівська, 11а

«У нас так щодня. Вчора після полудня 14-річний Михайло Сомко вирвав у Софії Вубліцької, яка йшла вул. Замарстинівською, гаманець з 8 коронам і почав утікати! Грабіжника затримано і віддано до рук поліції» («Gazeta Poranna», s. 4).




Бібрка, як вона є. Бібрка - одне з найменших мiст України. Тут проживає близько 3,9 тис. осіб.

«Страшний лотерейний процес, або хвилювання Бібрки. А вся історія, прошу панства, виглядала так: Був собі громадянин у Бібрці, дуже порядний громадянин, але в дуже непорядному матеріальному становищі. Боже мій, у ці часи... Отже, наснився цьому громадянинові віщий сон. Снився йому померлий бібрецький хірург д-р Рот, і наказує йому поставити в лотереї на три номери. Зроблено. Громадянин поставив, громадянин виграв 6000 корон. Розійшлося це славетним королівським вільним містом Бібркою. Хто живий і спить, просить небіжчика Рота, щоб дав йому “номери”. Але Бібрка - це не відгороджене від світу дошками містечко, приходять туди два примірники “Слова польського”, а у “Слові” в кожному номері пишуть про демонів, масонів та інших спіритистів. Створилося Тов. з обм. відп., яке запустило в рух “столик”. На аркуш виписали “номери” і абетку. Викликаний д-р Рот довго не приходив, аж зрештою вирішив покерувати блюдцем; так, що вийшли 4 рядки досконалих лотерейних номерів. Учасники сеансу, яким було цікаво, скільки вони виграють, запитують: “а чи випадуть усі номери?”, звучить відповідь: “ф-і-ґ-а”. “То нічого не виграємо?”. Відповідь до друку не надається. “Може, пан доктор втомився і прийде завтра?”. “Поцілуйте мене в ніс”. Це трохи охолодило запал учасників щодо поповнення державної казни, однак організатор підприємства і голова наглядової ради столикового товариства дав на виграш 8 корон, на що скинулися 4 учасники цього лотерейного сеансу. П’ята особа, яка була присутня на сеансі, ба навіть керувала блюдцем, не довіряла “рядкам”, і грошей не дала. А попри те, один рядок вивів на “Лемберґ”. Ця дама довідалася про це без дротів, і з невинною міною надіслала директорові підприємства 2 корони переказом, а до Львова надіслала телеграму, щоб цим панам не виплачували виграш, бо його заарештує, а йшлося про виграш 4200 корон. До Львова з’їхалося все товариство, і в товаристві 4 адвокатів подалося до дирекції лотерейних доходів. Дама давала слово, що не знала про виграш, що її прийняли до спілки, а тепер її виганяють, і т. д., як це вдається дамі з Бібрки, що грає в лотерею. Виплату, зрештою, призупинено, і справу розглядатимуть у суді, причому виграш заковтнуть... адвокати. Небіжчик Рот мав рацію, коли повідомив товариству, що воно виграє... фіґу. З такими справами Бібрка приїжджає до Львова» («Gazeta Poranna», s. 3).

http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago

22 июля (09) 1914 года.
«Новое Время» Петербург.






ВНУТРЕННIЯ

Отъ нашихъ корреспондентовъ. ПЕТЕРБУРГЪ, 7 июля.

- Министр внутр. дел Маклаков внес в совет министров докладную записку о земстве в Сибири. Ближайшее изучение дела привело министра к заключению о необходимости более осторожнаго и постепеннаго преобразования отдельных губерний Зауралья в первую очередь. В Томской и Тобольской губерниях невозможно земское самоуправление на всем пространстве. Маклаков считает ненужным образование в Тобольской и Томской губерниях губернских земских учреждений, взамен предполагается усиление функций уездных с допущением в некоторых случаях союзов уездных земств. Оценочное дело из ведения земств изъемлется.

По мере приближения земств к населению проектируется избрание собраниями доверенных гласных в помощь управам. В случае двукратнаго неутверждения избранных доверенные назначаются губернаторами. В видах увеличения представительства частновладельцев на собраниях проектируется допустить сложение неполных цензов и понижение цензов и участие в земских избирательных съездах через представителей женщин и малолетних. В заключение министр высказывает сомнение в подготовленности к земскому делу местнаго крестьянства, хотя тобольский и томский губернаторы отлично его аттестовали.

- Забастовали в Петербурге, по газетным слухам, около ста тысяч рабочих. Группа рабочих бомбарди
ровала камнями вагоны трамвая в целях приостановить движение. Двое ранено.

- Помилованы добровольно вернувшиеся потемкинцы, не принимавшие непосредственнаго участия в бунте.

БАРНАУЛЪ. 8 июля.- Особым присутствием омской судебной палаты бывший барнаульский уездный исправник Белоносов за взяточничество, вымогательство и уничтожение протоколов с корыстной целью приговорен к лишению всех прав и заключению в арестантския отделения на один год и четыре месяца.

Забастовки. ПЕТЕРБУРГЪ. Сегодня забастовочное движение вспыхнуло с новой силой. С утра забастовали рабочие крупных фабрик, мануфактур, небольших предприятий, мастерских и типографий. Забастовали также в разных частах города булочники и пекаря. Всего прекратили работу свыше 75.000 чел. Были попытки устройства демонстраций, но мерами полиции оне предотвращены. В Самониевском при рассянии толпы рабочие бросали камни в полицию.

РЕВЕЛЬ. Забастовали голландские (?) рабочие, требуя повышения платы. Разгрузка пароходов остановлена.

ПЕТЕРБУРГЪ. Градоначальником опубликовано объявление, напоминающее запрещение участвовать в демонстрациях, предлагающее беспрекословно исполнять полицейския требования и предупреждающее, что для прекращения беспорядков будут приняты самыя крайния меры.

Чума. ПЕТЕРБУРГЪ. Движение чумы в Астраханской губернии, по данным комиссии по борьбе с чумою, с 12 мая по 5 июля выражается 49 случаями, из коих 46 смертельных.

Холера ПЕТЕРБУРГЪ. В трех уездах Подольской губернии за 5 дней было 37 холерных заболевания, из них 23 смертельных.

Хунхузы. ВЛАДИВОСТОКЪ. Хунхузами разбит ветерииарный карантинный пункт близ станции Гродеково. Уведены врач и четверо служащих.

Разныя.

САРАТОВЪ. В Новопокровском и Балашовском уездах бурей с градом выбито 5.000 десятин хлебов.

НИКОЛО-БЕРЕЗОВКА. По случаю ожидаемаго прибытия великой княгини Елизаветы Феодоровны прибыли преосвященный уфимский Андрей, губернатор граф Толстой, губернский предводитель Харитонов, директор народных училищ и другия власти. После литургии при громадном стечении богомольцев состоялись проводы чтимаго чудотворнаго образа Святителя Николая в Сарапул.

ЕКАТЕРИНОДАРЪ. 6 июля при задержании на пароходе двух подозрительных убиты пристав ейской городской полиции, его помощник и тяжело ранен стрелочник. Для задержания злоумышленников вызван взвод местной команды. Преступники убиты.

ЛИБАВА. Сгорела столярная фабрика Ахи и семь соседних домов. Убытки достигают 100,000 руб.

Забастовки в Харькове. Вчера возникла однодневная забастовка протеста по поводу событий в Петербурге. Бастовало 24 предприятия с 9.000 рабочих. Бастуют типографии, паровозостроительный завод и пр. Были попытки произвести демонстрации.

Новый химический завод. Около ст. Ревда, Пермской жел. дор. шайтанским заводоуправлением сооружается химический для выделки красок завод, который предполагают пустить в ход к 1 января 1915 г. В настоящее время окончены деревянныя постройки - квартиры для служащих и рабочих.
Самое здание завода закончено кладкой. С открытием завода на ст. Ревда образуется новый поселок.

На Юге. СИМФЕРОПОЛЬ. На всей Тавриде идет в настоящее время уборка хлебов. Погода благоприятствует, и уже начинают выясняться окончательные результаты урожая текущаго года. Вследствие стихийных бедствий и других причин урожай в Тавриде очень пестрый - сбор с десятины разнообразный - от 30 до 300 пудов. Значительная площадь посевов повреждена и местами совершенно уничтожена нашествием мышей.

ИНОСТРАННЫЯ

В Египте. КАИРЪ. Дивизия английской эскадры прибыла в Бейрут. В Порт-Саид прибыли один крейсер и 13 английских миноносцев.

В Италии. РИМЪ. В связи с июньской забастовкой железнодорожников приняты следующия меры: уволены 48 служащих различных разрядов, 16 низших служащих и 363 машиниста и кочегара переведены на низшия должности; причем агентам, добровольно присоединившимся к забастовке, время выслуги более высоких окладов содержания удлиняется на сроки от полугода до двух лет. Управление железных дорог высказывает благодарность непрекратившим работу и доказавшим, что подавляющее большинство железнодорожнаго персонала верно долгу. Выданы награды служащим, усилившим во время за6астовки деятельность.

Во Франции. ПАРИЖЪ. В статье "Серебряная свадьба русско-французскаго союза" „Темрс" говорит:"Французское общественное мнение глубоко признательно русской печати за прием, оказанный Пуанкарэ и Вивиани. Чувства сердечной искренности, проникающия в статьи русских газет, соответствуют чувствам, воодушевляющим Францию. Дать Европе равенство путем объединения жертвы Французскаго трактата с жертвою берлинскаго трактата-таков результат, достигнутый франко-русским союзом, являющимся за все время сушествования исключительно орудием мира основаннаго на европейском равновесии. Таково тоже значение сближения и с Англией". "Темпс" полагает, что в последние годы тройственное согласие не всегда занимало должное место в европейском концерте, временами отдаваясь химере международнаго успокоения. Теперь тройственное согласие обнаруживает ясное понимание положения. Усилив военную мощь, готовыя к войне, Россия, Франция и Англия легче смогут работать на пользу мира. Вооруженный союз- оплот французской свободы и европейскаго мира. Вне его-рискованныя авантюры опасныя для демократии отечества.

В Румынии. БУХАРЕСТЪ. Болгарские солдаты напали на румынский пограничный пост. Румыны, отойдя приблизительно на 120 метров, открыли ответный огонь и убили трех болгар. Трупы последних найдены близ румынскаго поста.

- Предварительное расследование последняго инцидента на румыно-болгарской границе выяснило, что в позапрошлую ночь болгарский патруль перешел границу и открыл огонь, на который румыны отвечали. Трое болгар убито, один ранен. Утром румынский поручик, обходивший пост, подвергся обстрелу болгар. Расследование продолжается.

В Эпире. АФИНЫ. Министр иностранных дел временнаго эпиротскаго правительства Карапанос в беседе с журналистом категорически опроверг сообщения европейских газет о соглашении между эпиротским правительством и мусульманами-повстанцами. Карананос заявил, что известия о зверствах эпиротов не соответствуют действительности, ибо эпиротеския войска получили приказ охранять безопасность христиан и мусульман. Им приказано не занимать Валону.

В Персии. ТЕГЕРАНЪ. Русский посланник с членами миссии и генеральнаго консульства в торжественной аудиенции передал шаху грамоту Государя, аккредитующую его чрезвычайным представителем на коронации шаха. Посланник принес шаху от имени Государя поздравления и поднес Высочайший подарок - массивный чайный серебряный с золотом прибор с ручками из слоновой кости. Шах выразил глубокую признательность и высказал надежду встретить в могущественной России содействие своим начинаниям. Регенту будет передано всемилостивейше пожалованное настольное изображение Государя, осыпанное бриллиантами.

ЗАЛЬЦБУРГЪ. На Ратхаузбергских золотых рудниках в Нассфельде взрывом газа убиты 11 рабочих.

КОПЕНГАГЕНЪ. Состоялась грандиозная манифестация датских трезвенных организаций. Утром в главном соборе было торжественное богослужение; днем состоялось годичное заседание общества трезвости. Вечером свыше 30.000 трезвенников собрались у ратуши и под музыку своих оркестров с флагами, плакатами и различными эмблемами в стройном порядке направились по улицам города в местность Зондермаркен, где собралось около б0.000 трезвенников и зрителей. Состоялся митинг с речами, пением и чествованием трезвенников-ветеранов.

- Сегодня открывается чрезвычайная сессия датскаго риксдага.

В Турции. КОНСТАНТИНОПОЛЬ. Талаат-бей прочел в парламенте пространную речь от имени правительства, излагающую заслуги кабинета перед страной в минувшем году. Палата вотировала доверие правительству. Греческие депутаты воздержались от голосования. Грек Эммануилидис заявил, что правительство отступило от принципа, провозглашеннаго при учреждении конституции, единения и братства народов Турции. Средства, затраченныя на вооружение, должны быть обращены на мирное развитие страны. После речи Эммануил и все греческие депутаты покинули парламент.

В Индии. КАЛЬКУТТА. В Дакке на политической почве совершено покушение на главноуправляющаго полицией Базанта-бабу. Базанта спасся, однако, есть один убитый. Злоумышленники скрылись.

Авиация. ПАРИЖЪ. В состязании на большой приз Французскаго азроклуба участвуют 3 германских, 2 бельгийских, 1 итальянский и 17 французских аэростатов.




Дневник Николая II 9-го июля. Среда.



http://zimnyi1970.livejournal.com/43396.html
Встреча императора Николая II и президента Франции Раймона Пуанкаре на борту яхты
«Александрия». Кронштадт, июль 1914 года.

В 11 час. принял депутацию от моего румынского 5 Рошиорского полка. Она привезла всю форму полка и несколько альбомов от короля. В 11 1/2 Пуанкаре привез сам подарки для Аликс и детей. Поехал с ним во дворец; завтракали французские офицеры и румыны.
В 3 часа отправились поездом в Красное Село. На станции поч. кар. от Уланского Ее Вел. и у дворца на шоссе от 12 грен. Астраханского полков. В 4 часа начался объезд лагеря при чудной погоде. Аликс ехала с Пуанкаре, Мари и Анастасией. Войска выглядели замечательно бодрыми.
После зори вернулся с президентом. В 7 1/4 был большой обед у Николаши и Станы в шатре. В 9 1/2 поехал с Пуанкаре, Ольгой и Татьяной в театр. Был хороший, недлинный спектакль. Закусывал с Аликс и дочерьми - в халатах.

http://nik191-1.ucoz.ru/publ/novosti_dnja/ehtot_den_100_let_nazad/4-1-2


http://www.starosti.ru/

http://bruchwiese.livejournal.com/350640.htmlНачиная - Львов 100 лет тому назад c 16 Октября 1913 года. http://bruchwiese.livejournal.com/242854.html
1 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/347627.html
2 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/347867.html
3 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/347959.html
4 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/348354.html
5 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/348603.html
6 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/348716.html
7 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/349088.html
8 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/349240.html
9 июля 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/349653.html
10 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/349923.html
11 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/350148.html
12 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/350452.html
13 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/350640.html
14 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/350888.html
15 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/351022.html
16 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/351291.html
17 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/351673.html
18 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/351930.html
19 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/352151.html
20 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/352454.html
21 июля 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/352764.html

image Click to view


Львов 101 год тому, Новое время, история Львова, Российская Империя, архив газет, Австро-Венгрия

Previous post Next post
Up