10 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.
Оригинал взят у bruchwiese в 10 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.
10 травня 1914 р.:«Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова»
Про нові резонансні події львівського світу мистецтва і похмурі забави працівників шпиталю...
Палац мистецтва на Післявиставковій площі.
«Урочисте відкриття Весняного салону в Палаці мистецтва на Післявиставковій площі [в Стрийському парку] відбудеться в неділю, 17-го ц. м., о 12 год. ранку. Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова. У виставці, крім місцев. митців, візьмуть участь краківські, варшавські й познанські художники і скульптори. Виставковий комітет, керуючись гаслом єдності трьох частин [Польщі у складі інших країн], доклав великих зусиль, аби зібрати у весняному салоні найбільш характерні витвори польської мистецької творчості» («Kurjer Lwowski», s. 3).
Колишній Палац мистецтв був розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 р. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона (Franciszek Skowron). В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki). У 1950-1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського (Jan Bagieński). У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення
«“Веселий вечір пісні й слова” відбудеться сьогодні о 8 год. веч. у Міському казино. У ньому беруть участь улюбленці публіки, яких завжди раді бачити, Трояновський, Машинський і Міллер. Співатиме також збірний “Хор техніків”» («Kurjer Lwowski», s. 3).
Проспект Шевченка. В цьому будинку було міське казино, в залах якого часто відбувались бали різних міських товариств. В 1901-му перед головним входом встановили пам'ятник польському поету Корнелю Уєйському.
«Перелякані коні. Залишені без нагляду на вулиці Городоцькій коні селянина Степана Короля з Мшани перелякалися і пошкодили вагон міської електричної колії № 228» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Глядацький зал театру-вар'єте "Казино де Парі"
«Випадок у Вар’єте. Під час вистави в “Казино де Парі” група гостей у ложі ІІ поверху через неуважність впустила важкий скляний кошик з тістечками та ягодами, який впав на голову одного з гостей, що сиділи знизу, і важко його поранив» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Сцена театру-вар'єте "Казино де Парі" 1909 р. на вулиці Рейтана, 3 (тепер вул. Леся Курбаса) архітектори Зигмунт Федорський та Станіслав Мацудзінський спорудили будинок Театра-варьєте «Казіно де Парі» /Casino de Paris, де відбувалися концерти та ревю, а в 1911-1918 роках ще й діяв кінотеатр Мельхіора Майблюма, одного з найвідоміших львівських кіновласників. Верхні поверхи будинку займав готель «Бельведер». Кіносеанси відбувалися у невеликому овальному залі, другий поверх якого займали балкони з ложами. Інтер’єри театру були багато декоровані - стіни та стеля розписані художником Зигмунтом Бальком, скульптурний декор виконував скульптор Францішек Бернат, його ж авторству належать скульптури та маскарони, розташовані на фасаді будинку.
В міжвоєнний період «Казіно де Парі» змінило вар’єте “Багателя», під цією є назвою воно діяло в часи німецької окупації Львова. Після ІІ Світової війни, наприкінці 1940-х років/на початку 1950-х років в будинку функціонував Палац піонерів. Від близько 1990 р. в приміщенні розташувався Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса.
«“Милий” синочок. Експедитор Ян Рокіта віддав до рук поліції власного сина, який, вийшовши з в’язниці в Дрогобичі, приїхав до Львова і постійно обкрадав батька. Вчора він украв у батька три нових костюми, пальто і гроші» («Gazeta Lwowska», s. 4).
.jpg/401px-3_Kurbasa_Street%2C_Lviv_(01).jpg)
Будинок театру-вар'єте «Казино де Парі», збудований 1909 року на нинішній вулиці Курбаса у Львові. Всередині влаштовано дворівневий зал глибиною 11,5 м, на двох останніх поверхах розміщувались номери готелю. Співавтор проекту Станіслав Мацудзінський, скульптури Франциска Бєрната. Архітектор Зигмунт Федорський (пол. Zygmunt Fedorski, 2 січня 1883 Львів - 31 березня 1949 Лодзь). Народився у Львові. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Споруджував будинки у стилі раціонального модерну, та модернізованих історичних стилях.
«Злодійське нахабство. Помічник продавця Юзеф Пастернак на вул. Коперніка впіймав за руку Міхала Білля, 14-річного кишенькового злодія, в ту мить, коли він намагався витягнути у нього з кишені 3 кор. Білль покликав товаришів, і втрьох вони почали бити Пастернака. Нахабного злодія вгамувала публіка і віддала його до рук поліцейського, двоє його товаришів утекли» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Давній кінотеатр "Патрія" у Львові.
«За зневаженє тіла віддав заряд львівского шпиталя до поліцийних арештів двох дозорців Мих. Суровєцкого і Влад. Качмара. Они устроїли собі “забаву” з тілом якогось жебрака, кидаючи куснями тіла по операцийній салі» («Руслан», с. 3).
Орден отців Піярів з метою поширення впливу на населення Львова у 1748-1762 роках розпочав масштабне будівництво освітньої установи для польської шляхетної молоді - Collegium Nobilium. Натхненником та засновником фундації був єпископ Самюель Рох Гловінський. Колегіум був відкритий у 1758 році, коли ще проходили будівельні роботи. У 1776 році імператриця Марія Тереза затвердила фундацію Гловінського, після чого установа отримала назву - Collegium Nobilium Theresianum. Після смерті Гловінського колегіум почав занепадати. У 1783 р. відповідно до указу імператора Йосипа ІІ орден Піярів був скасований, колегія як навчальний заклад була закрита. В той же рік у будівлю Колегії Піярів були перенесені Боніфратри разом зі своїм шпиталем. Існує архівний запис - від 02.05.1783 р. за №14: «Циркуляр до всіх служб, а також до єпископів обох віросповідань, монастирів, в якому говориться, що священники, або люди звичайні, які мають помішані думки або шалені, мають бути віддані до Боніфратрів, які повинні самі за ними доглядати».
http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago
10 мая (27 апреля) 1914 года
«Новое Время» Петербург.
ВНУТРЕННIЯ
Государственная Дума (Заседание-25 апреля).
Председательствует Родзянко. Принимается установленная редакционной комиссией редакция законопроекта о величине годовой потребности новобранцев в призыв 1914 г. Законопроект передается в Совет. На очереди обсуждение заявления к.-д. назначении комиссии трехдневнаго срока для внесения законопроекта об установлении безответственности депутатов за речи, произносимыя с трибуны Думы.
Люц считает, что данный вопрос - это не только вопрос учреждения Думы, это-вопрос всей страны, в которой законодательныя учреждения должны свободно высказать свое мнение, дабы правда всегда была известна. (Рукоплескания слева и в центре). Внесение цензуры в речи депутатов нетерпимо.
Милюков и граф Бобринский не возражают против семидневнаго срока.
Коваленко в качестве представителя умереннаго политическаго направления указывает, что вне свободы слова с думской кафедры невозможна работа в Думе. Нужно подчеркнуть, что привлечение депутата за свободу слова к ответственности совершенно невозможно. Баллотировкой подавляющим большинством голосов против нескольких человек крайней правой принимается предложение назначить комиссии семидневный срок для представления доклада.
ЯЛТА. (Официально). Ея Величество Государыня Императрица Александра Феодоровна с Августейшими Дочерьми 25 сего апреля изволила присутствовать в церкви имения «Орианда» на бракосочетании состояшаго в собственном Его Императорскаго Величества сводном пехотном полку поручика Мариама-беа с дочерью генерал-маиора в отставке Авенариус. Ея Величество изволила быть посаженной матерью у жениха.
ПЕТЕРБУРГЪ. (Официально). В некоторых столичных газетах от 21 апреля в описании обстоятельств, сопровождавших общее собрание Государственной Думы 22 апреля, между прочим, отмечается, что при начале обструкции министр внутренних дел стал убеждать председателя совета министров и других членов совета министров покинуть заседание Государственной Думы, и во время одного из перерывов председатель Государственное Думы обратился в присутствии председателя совета министров к министру внутренних дел со словами: «вот результат, котораго вы добились», на что председатель совета министров заметил: «вы совершенно правы». «Осведомительное бюро» уполномочено заявить, что приводимыя газетами сведения лишены и тени правды. Министр внутренних дел приписываемаго ему газетами предложения не делал, и приводимый газетами обмен фраз между председателем Думы и председателем совета министров также места не имел.
В газете «Речь», от 25 апреля в заметке под заглавием: «Вопрос о привлечении к ответственности Коновалова сообщается, что в заседании совета министров 24 апреля по указанному в заметке заметки вопросу состоялся обмен мнений, причем «предложение министра внутренних дел привлечь к ответственности не встретило поддержки». Приведенная заметка представляет чистейший вымысел, так как в заседании совета министров 24 апреля указанный в ней вопрос министром внутренних дел не возбуждался и ни с какой стороны предметом суждения не служил.
МОСКВА. В знак протеста против событий в Государственной Думе забастовали 5.371 рабочих промышленных предприятий. Забастовали рабочие Мытищинскаго вагоностроительного завода.
- Из Екатеринбурга «Речи» телеграфируют: Забастовка на Лысьвенском заводе окончилась победой рабочих. Последние добились введения 8-часоваго рабочаго дня, 25-процентной прибавки и удаления неугодных лиц из администрации.
ИНОСТРАННЫЯ
БЕРЛИНЪ. По поводу сообщения парижское газета «Маtin», будто правительство Эльзас-Лотарингии намерено выслать проживающаго в области француза, агентство «Вольфа» заявляет, что страсбургским властям о таком намерении ничего неизвестно.
ТОКИО. В июньскую сессию парламента будет обсуждаться лишь вопрос об отпуске дополнительных кредитов на постройку трех заложенных в Японии дредноутов. Япония ведет в Пекине переговоры о сооружении железнодорожной линии Кантон- Чжаожоу-Фучжоу-Наньчан.
ВЕНА. «Сог. Виг.» сообшают из Дураццо: произошел ожесточенный бой к востоку от Корицы между албанцами и мятежниками, большую часть греческими солдатами. Албанцы одержали победу. Потери неприятеля-150 убитыми. Захвачено много греческой амуниции.
ПОРТЪ-САИДЪ. Состоялись демонстрации мусульман против греков. В греческой церкви выбиты окна. Ранено несколько греков. Греческий консул заявил протест египетским властям.
- В Лондоне в конце прошлаго года состоялось совещание пайщиков акционернаго общества по эксплоатации нефтеносных земель о. Сахалина. На совещании, кроме пайщиков общества, присутствовал сахалинский губернатор д. с. с. Д. Д. Григорьев, который произнес перед собравшимися речь, в которой охарактеризовал отношение русскаго правительства к акционерному обществу и описал богатства Сахалина.
Дневник Николая II 27-го апреля. Воскресенье.
Такой же дивный тихий день. Вышел после чая на получасовую прогулку. В 12 час. приняли Гилленшмидта и трех офицеров Л.-Гв. Конной Артиллерии по случаю дня ее праздника. Завтрак был общий - воскресный. Хорошо поиграли в теннис. В 6 час. вышли на площадку к выпускному классу Одесского военного училища в количестве 206 юнкеров. Снялись с ними группами. Принял Кривошеина. В 9 час. поехал с О[льгой] и Т[атьяной] на маленький бал к стрелкам. Внутри все напоминало прошлогодний вечер - 24-го октября, с тою разницею, что теперь вечер был летний с чудною луною и в антрактах между танцами все выходили на воздух. Были дома до 12 ч.
http://nik191-1.ucoz.ru/publ/novosti_dnja/ehtot_den_100_let_nazad/4-1-2
http://www.starosti.ru/
Начиная - Львов 100 лет тому назад c 16 Октября 1913 года. http://bruchwiese.livejournal.com/242854.html
1 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329600.html
2 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329958.html
3 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330046.html
4 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330294.html
5 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330629.html
6 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331176.html
7 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331515.html
8 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331625.html
9 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331906.html#cutid1
10 травня 1914 р.:«Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова»
Про нові резонансні події львівського світу мистецтва і похмурі забави працівників шпиталю...
Палац мистецтва на Післявиставковій площі.
«Урочисте відкриття Весняного салону в Палаці мистецтва на Післявиставковій площі [в Стрийському парку] відбудеться в неділю, 17-го ц. м., о 12 год. ранку. Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова. У виставці, крім місцев. митців, візьмуть участь краківські, варшавські й познанські художники і скульптори. Виставковий комітет, керуючись гаслом єдності трьох частин [Польщі у складі інших країн], доклав великих зусиль, аби зібрати у весняному салоні найбільш характерні витвори польської мистецької творчості» («Kurjer Lwowski», s. 3).
Колишній Палац мистецтв був розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 р. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона (Franciszek Skowron). В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki). У 1950-1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського (Jan Bagieński). У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення
«“Веселий вечір пісні й слова” відбудеться сьогодні о 8 год. веч. у Міському казино. У ньому беруть участь улюбленці публіки, яких завжди раді бачити, Трояновський, Машинський і Міллер. Співатиме також збірний “Хор техніків”» («Kurjer Lwowski», s. 3).
Проспект Шевченка. В цьому будинку було міське казино, в залах якого часто відбувались бали різних міських товариств. В 1901-му перед головним входом встановили пам'ятник польському поету Корнелю Уєйському.
«Перелякані коні. Залишені без нагляду на вулиці Городоцькій коні селянина Степана Короля з Мшани перелякалися і пошкодили вагон міської електричної колії № 228» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Глядацький зал театру-вар'єте "Казино де Парі"
«Випадок у Вар’єте. Під час вистави в “Казино де Парі” група гостей у ложі ІІ поверху через неуважність впустила важкий скляний кошик з тістечками та ягодами, який впав на голову одного з гостей, що сиділи знизу, і важко його поранив» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Сцена театру-вар'єте "Казино де Парі" 1909 р. на вулиці Рейтана, 3 (тепер вул. Леся Курбаса) архітектори Зигмунт Федорський та Станіслав Мацудзінський спорудили будинок Театра-варьєте «Казіно де Парі» /Casino de Paris, де відбувалися концерти та ревю, а в 1911-1918 роках ще й діяв кінотеатр Мельхіора Майблюма, одного з найвідоміших львівських кіновласників. Верхні поверхи будинку займав готель «Бельведер». Кіносеанси відбувалися у невеликому овальному залі, другий поверх якого займали балкони з ложами. Інтер’єри театру були багато декоровані - стіни та стеля розписані художником Зигмунтом Бальком, скульптурний декор виконував скульптор Францішек Бернат, його ж авторству належать скульптури та маскарони, розташовані на фасаді будинку.
В міжвоєнний період «Казіно де Парі» змінило вар’єте “Багателя», під цією є назвою воно діяло в часи німецької окупації Львова. Після ІІ Світової війни, наприкінці 1940-х років/на початку 1950-х років в будинку функціонував Палац піонерів. Від близько 1990 р. в приміщенні розташувався Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса.
«“Милий” синочок. Експедитор Ян Рокіта віддав до рук поліції власного сина, який, вийшовши з в’язниці в Дрогобичі, приїхав до Львова і постійно обкрадав батька. Вчора він украв у батька три нових костюми, пальто і гроші» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Будинок театру-вар'єте «Казино де Парі», збудований 1909 року на нинішній вулиці Курбаса у Львові. Всередині влаштовано дворівневий зал глибиною 11,5 м, на двох останніх поверхах розміщувались номери готелю. Співавтор проекту Станіслав Мацудзінський, скульптури Франциска Бєрната. Архітектор Зигмунт Федорський (пол. Zygmunt Fedorski, 2 січня 1883 Львів - 31 березня 1949 Лодзь). Народився у Львові. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Споруджував будинки у стилі раціонального модерну, та модернізованих історичних стилях.
«Злодійське нахабство. Помічник продавця Юзеф Пастернак на вул. Коперніка впіймав за руку Міхала Білля, 14-річного кишенькового злодія, в ту мить, коли він намагався витягнути у нього з кишені 3 кор. Білль покликав товаришів, і втрьох вони почали бити Пастернака. Нахабного злодія вгамувала публіка і віддала його до рук поліцейського, двоє його товаришів утекли» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Давній кінотеатр "Патрія" у Львові.
«За зневаженє тіла віддав заряд львівского шпиталя до поліцийних арештів двох дозорців Мих. Суровєцкого і Влад. Качмара. Они устроїли собі “забаву” з тілом якогось жебрака, кидаючи куснями тіла по операцийній салі» («Руслан», с. 3).
Орден отців Піярів з метою поширення впливу на населення Львова у 1748-1762 роках розпочав масштабне будівництво освітньої установи для польської шляхетної молоді - Collegium Nobilium. Натхненником та засновником фундації був єпископ Самюель Рох Гловінський. Колегіум був відкритий у 1758 році, коли ще проходили будівельні роботи. У 1776 році імператриця Марія Тереза затвердила фундацію Гловінського, після чого установа отримала назву - Collegium Nobilium Theresianum. Після смерті Гловінського колегіум почав занепадати. У 1783 р. відповідно до указу імператора Йосипа ІІ орден Піярів був скасований, колегія як навчальний заклад була закрита. В той же рік у будівлю Колегії Піярів були перенесені Боніфратри разом зі своїм шпиталем. Існує архівний запис - від 02.05.1783 р. за №14: «Циркуляр до всіх служб, а також до єпископів обох віросповідань, монастирів, в якому говориться, що священники, або люди звичайні, які мають помішані думки або шалені, мають бути віддані до Боніфратрів, які повинні самі за ними доглядати».
http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago
10 мая (27 апреля) 1914 года
«Новое Время» Петербург.
ВНУТРЕННIЯ
Государственная Дума (Заседание-25 апреля).
Председательствует Родзянко. Принимается установленная редакционной комиссией редакция законопроекта о величине годовой потребности новобранцев в призыв 1914 г. Законопроект передается в Совет. На очереди обсуждение заявления к.-д. назначении комиссии трехдневнаго срока для внесения законопроекта об установлении безответственности депутатов за речи, произносимыя с трибуны Думы.
Люц считает, что данный вопрос - это не только вопрос учреждения Думы, это-вопрос всей страны, в которой законодательныя учреждения должны свободно высказать свое мнение, дабы правда всегда была известна. (Рукоплескания слева и в центре). Внесение цензуры в речи депутатов нетерпимо.
Милюков и граф Бобринский не возражают против семидневнаго срока.
Коваленко в качестве представителя умереннаго политическаго направления указывает, что вне свободы слова с думской кафедры невозможна работа в Думе. Нужно подчеркнуть, что привлечение депутата за свободу слова к ответственности совершенно невозможно. Баллотировкой подавляющим большинством голосов против нескольких человек крайней правой принимается предложение назначить комиссии семидневный срок для представления доклада.
ЯЛТА. (Официально). Ея Величество Государыня Императрица Александра Феодоровна с Августейшими Дочерьми 25 сего апреля изволила присутствовать в церкви имения «Орианда» на бракосочетании состояшаго в собственном Его Императорскаго Величества сводном пехотном полку поручика Мариама-беа с дочерью генерал-маиора в отставке Авенариус. Ея Величество изволила быть посаженной матерью у жениха.
ПЕТЕРБУРГЪ. (Официально). В некоторых столичных газетах от 21 апреля в описании обстоятельств, сопровождавших общее собрание Государственной Думы 22 апреля, между прочим, отмечается, что при начале обструкции министр внутренних дел стал убеждать председателя совета министров и других членов совета министров покинуть заседание Государственной Думы, и во время одного из перерывов председатель Государственное Думы обратился в присутствии председателя совета министров к министру внутренних дел со словами: «вот результат, котораго вы добились», на что председатель совета министров заметил: «вы совершенно правы». «Осведомительное бюро» уполномочено заявить, что приводимыя газетами сведения лишены и тени правды. Министр внутренних дел приписываемаго ему газетами предложения не делал, и приводимый газетами обмен фраз между председателем Думы и председателем совета министров также места не имел.
В газете «Речь», от 25 апреля в заметке под заглавием: «Вопрос о привлечении к ответственности Коновалова сообщается, что в заседании совета министров 24 апреля по указанному в заметке заметки вопросу состоялся обмен мнений, причем «предложение министра внутренних дел привлечь к ответственности не встретило поддержки». Приведенная заметка представляет чистейший вымысел, так как в заседании совета министров 24 апреля указанный в ней вопрос министром внутренних дел не возбуждался и ни с какой стороны предметом суждения не служил.
МОСКВА. В знак протеста против событий в Государственной Думе забастовали 5.371 рабочих промышленных предприятий. Забастовали рабочие Мытищинскаго вагоностроительного завода.
- Из Екатеринбурга «Речи» телеграфируют: Забастовка на Лысьвенском заводе окончилась победой рабочих. Последние добились введения 8-часоваго рабочаго дня, 25-процентной прибавки и удаления неугодных лиц из администрации.
ИНОСТРАННЫЯ
БЕРЛИНЪ. По поводу сообщения парижское газета «Маtin», будто правительство Эльзас-Лотарингии намерено выслать проживающаго в области француза, агентство «Вольфа» заявляет, что страсбургским властям о таком намерении ничего неизвестно.
ТОКИО. В июньскую сессию парламента будет обсуждаться лишь вопрос об отпуске дополнительных кредитов на постройку трех заложенных в Японии дредноутов. Япония ведет в Пекине переговоры о сооружении железнодорожной линии Кантон- Чжаожоу-Фучжоу-Наньчан.
ВЕНА. «Сог. Виг.» сообшают из Дураццо: произошел ожесточенный бой к востоку от Корицы между албанцами и мятежниками, большую часть греческими солдатами. Албанцы одержали победу. Потери неприятеля-150 убитыми. Захвачено много греческой амуниции.
ПОРТЪ-САИДЪ. Состоялись демонстрации мусульман против греков. В греческой церкви выбиты окна. Ранено несколько греков. Греческий консул заявил протест египетским властям.
- В Лондоне в конце прошлаго года состоялось совещание пайщиков акционернаго общества по эксплоатации нефтеносных земель о. Сахалина. На совещании, кроме пайщиков общества, присутствовал сахалинский губернатор д. с. с. Д. Д. Григорьев, который произнес перед собравшимися речь, в которой охарактеризовал отношение русскаго правительства к акционерному обществу и описал богатства Сахалина.
Дневник Николая II 27-го апреля. Воскресенье.
Такой же дивный тихий день. Вышел после чая на получасовую прогулку. В 12 час. приняли Гилленшмидта и трех офицеров Л.-Гв. Конной Артиллерии по случаю дня ее праздника. Завтрак был общий - воскресный. Хорошо поиграли в теннис. В 6 час. вышли на площадку к выпускному классу Одесского военного училища в количестве 206 юнкеров. Снялись с ними группами. Принял Кривошеина. В 9 час. поехал с О[льгой] и Т[атьяной] на маленький бал к стрелкам. Внутри все напоминало прошлогодний вечер - 24-го октября, с тою разницею, что теперь вечер был летний с чудною луною и в антрактах между танцами все выходили на воздух. Были дома до 12 ч.
http://nik191-1.ucoz.ru/publ/novosti_dnja/ehtot_den_100_let_nazad/4-1-2
http://www.starosti.ru/
Начиная - Львов 100 лет тому назад c 16 Октября 1913 года. http://bruchwiese.livejournal.com/242854.html
1 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329600.html
2 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329958.html
3 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330046.html
4 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330294.html
5 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330629.html
6 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331176.html
7 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331515.html
8 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331625.html
9 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331906.html#cutid1