Про Будапешт. Частина 3
І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,
з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.
Ну що. Розкажу вам , нарешті, про свою подорож до Будапешту до кінця.
Зранку всі потулили по магазинам, але шопінг - то явно не моє, тож ні дощик, ні поломаний об'єктив не зупинили мене піти просто погуляти містом.
За звичаєм, я йду куди бачать очі). Очі бачили погуляти по Пешту в сторону Парламенту і нарешті подивитися на нього зблизька.
Але до нього ще дійти треба). Надибав місцеве колесо огляду " Око Сігету". Ввечері ще разок тут проходили, думали покататися, але чото зажали 8 євро за 10 хвилин. В принципі там є різні тарифи . При бажанні в кабінці можна навіть зависнути на пару годин і побухати, покутити.
Біля колеса огляду стоять зазивали з різними екскурсіями по місту, тож якщо вам таке цікаво - шукайте їх там.
А погодка тим часом почала покращуватися.
Граффіті Будапешту. Знайшов тільки 2 , хоча я завжди шукаю стріт арт. Можливо його більше десь на околицях міста.
І тут з'явилося сонце! І веселка разом з ним)
Зайшов на центральну пошту відправити листівку. З англійською там поганенько зовсім. Але з таки відправив. Листівка з маркою в Україну коштує 320 форинтів ( 1 Євро) . Десь тут я походу і проєбав 5000 форинтів). І рейнкавер ( привіт, Олеже!)) ). Але повернувшись через півгодини рейкавер я знайшов там де і залишив його. На підвіконні. І не спиздив же ніхто. Отак от мене розморило на сонечку. Вдень доходило до +15. Нагадую, це 10 січня.
На фото вище Базиліка Святого Іштвана - один з найбільших храмів Європи і центральний собор Будапешта. Висота базиліки така ж, як і висота купола будівлі Угорського парламенту - 96 метрів. Собор являє собою яскравий приклад неокласицизму, популярного в середині XIX сторіччя. Почав будівництво Йожеф Хільд, відомий своїм класичним, суворим і лаконічним стилем. Після смерті Хільда обвалився купол собору, і будівництво продовжив інший відомий архітектор, Міклош Ібль. Продовжувач традицій неокласицизму, при будівництві дзвіниць і купола він використовував деякі елементи еклектики, ніж надав храму легкий, але при цьому величний образ. Консультантом архітектора був знаменитий Ейфель, будівельник паризької вежі: завдяки підказаним їм сучасним технологіям конструкція вийшла легкою і надійною.
Вийшов до набережної.
Рибацький бастіон зі сторони Пешту.
Біля парламенту біля самої межі Дунаю розташовано незвичний пам'ятник у вигляді залишеного взуття. Меморіал жертвам Голокосту.
Прямо на березі річки стоять 60 пар взуття,що відлиті з чавуну: дитячі черевички, жіночі туфлі, чоловічі черевики. Саме такими групами по 50-60 осіб у 1944-1945 роках під час Другої світової війни фашисти розстрілювали євреїв прямо на березі Дунаю. Причому, як розповідають, на всі 60 чоловік з економії витрачали тільки одну кулю: попередньо укладених зчіплюються колючим дротом, а стріляли тільки в першого, який відразу після отримання кулі падав у Дунай і тягнув всіх живих людей за собою. За наявними відомостями, до звільнення ( захоплення) міста радянськими військами тут було вбито приблизно 10 тисяч чоловік.
Будинок Парламенту - вражає! І в кадр не влазить, ога)
Невизначений пам'ятник біля будівлі Парламенту. Упоротого лиса вам не нагадує?
Але то, схоже, якийсь поет угорський.
Етнографічний музей Будапешту
Пам'ятник Імре Надю, який в 1956 року під час народних хвилювань був призначений прем'єр міністром УНР, підтримав і очолив повстання.
4 листопада радянські танки увійшли в Будапешт. Через суперечності між керівниками повстання опір введенню військ не вдалося, і повстання було придушене. Надь сховався в югославському посольстві, обманним шляхом був виманений звідти і виданий владі. У 1958 році його повісили за державну зраду.
Пам'ятник Ференцу ІІ Ракоці. На фоні будівлі угорського парламенту.
Потрапив на зміну почесної варти, але вона якась нецікава. Та і солдати халтурили.
Назвав його пам'ятником Гюльчатаям) Взгалі трохи напрягала угорська манера вкривати пам'ятники на зиму покривалами.
Маленький макет Будинку Парламенту для сліпих.
Будапешт бореться за можливість прийняти олімпіаду 2024 року.
Надибав таке йдучи до Мосту Магрід.
Міст не тільки з'єднує Буду і Пешт , а і веде до знаменитого острову Сігет, де кожного літа проводиться один з найбільших музичних фестивалів Європи.
Це я вже до Буди перейшов
Пішохідна доріжка)))
Пам'ятник не тому, що ви прочитали, а Юзефу Бему, польському генералу, який проявив себе у війні 1812 р проти Росії, а також у повстанні в 1830 р у Варшаві.
Панельний будинок.
Йду такий, нікого не чіпаю, машу биткою, і бачу знайоме обличчя)
Церква Святої Анни.
Біля церки помітив величезну чергу. Спочатку подумав бомжі стоять за роздачею їжі ( бомжів в місті дуже багато) , але виявилося люди прийшли здавати кров ціленаправлено. Правда не зрозумів для чого.
Але тут мені звякнули,і я повернувся на метро до хостелу .Далі вже гуляли невеличким кагалом.
Маршрут трохи повторювався.
Куди ж без замків??!!
Почало сутеніти. Вирішили піти в катакомби ( лабіринт) в Буді.
Фоток звідти немає,фоткати там не можна, але дуже раджу крута штука! Коштує 2000 форинтів.
За ці гроші ви отримуєте чудову прогулянку під замком по катакомбам, в яких розтавлено для туристів купа прикольних штук. Особливо сподобався туннель, в якому повністю немає світла і пройти по ньому треба тримаючись за мотузку.
Далі було кілька пабів, місцево пиво, Палінка і подарунки. Я ж днюху таки святкував.
На ранок аеропорт і засніжений Київ.
Поки писав всі ці пости зрозумів, скільки ще цікавого я не побачив в Будапешті, отож повернутися туди треба буде обов'язково ще.
Оригінал публікації ось туточки