Зірочки запалені
Кожному свій шлях покажуть,
Всі шляхи є схвалені
І по-іншому не ляжуть.
Я от візьму і розкажу колись про всю подорож. Колись. А поки трошки про Батумі.
З Боржомі на Хашурі я вирішив доїхати маршруткою, там трохи більше 20 кілометрів, траса не надто жвава, а дуже вже хотілося побачити морько. 2 ларі, півгодини, потім з кілометр пішки і я стою на національній трасі ловлю машину в сторону Батумі.
Хвилин через 5 мене підібрав осетин Гоша ( Гоча), який їхав в Кутаїсі за братом. Далі вони мали їхати під Цхінвалі на могилу своєї матері. Осетинам,зараз щоб поїхати на свою рідну землю потрібно отримувати візу. Йобана рашка. Гоша провіз мене через все Кутаїсі і висадив на трасі, хоча йому то було зовсім не по подорозі. Пожартував, щоб не сідав в машини до Армян:), бо відразу поставлять на лічильник))).
Далі до Самредії мене підвіз менеджер якого Тбіліського винзаводу, якого саме я не дуже зрозумів, бо хлопака дуже погано говорив англійською і ще гірше російською. Тож 30 кілометрів ми розмовляли на мигах майже.
Від Самгреді до Кобулеті мене домчав ( саме домчав) начальник якого поліцейського відділку. Він так поспішав до жінки-українки , яка його там чекала. В цьому тріпі стало помітно, що навколо починаю субтропіки... хурма і мандарини в садах. Пальми на узбіччях доріг...
Далі маршрутка за 1, 5 ларі і от я на морі...
Хостел був в двох кварталах від зупинки маршрутки, отже я швиденько закинув речі і поїхав в Ботанічний сад, але сьогодні я вам трошки покажу саме Батумі.
Неймовірне місто. Саакашвіли дуже поставарся зробити з нього курорт світового класу. Багато нових будівель, все то органічно перемішано з старовинними затишними вулочками... і звичайно ж море.
В центрі оригінально вирішили проблему совкових панельних будинків.
Всі балкони позашивали кольоровими пластиками. Затишку квартирам то не багато, думаю. надало. Проте зовні виглядає набагато симпатичніше.
Деяким правда пощастило більше, їх відреставрували серйозніше.
Поліцейський відділок. Як не дивно не з зеленого скла)).
Одною з визітівок Батумі зараз звичайно стали новобудови-хмарочоси.
Про кожну з них я потім якось докладніше розкажу.
Але що головне в будь-якому приморському місті? Правильно - набережна.
Тут вона суперська!
тут вам і велодоріжки...
І довігіща маленьких скульптурок для селфі і не тільки))
І купа ресторанів. Таке враження , що вони змагалися між собою, хто більше виєбнеться з архітектурою).
Ота башта - то тож ресторанчик)
І фонтани, про які я вам розказував вже .
І ще багато різних прикольних штук.
Батумський будинок юстиції. Бут сидять бюрократи.
Літній театр.
Можна надибати бамбуковий ліс, наприклад.
Кста за день до мого приїзду в місті пройшов дуже потужний шторм. Деякі кафешки не витримали натиску стихії. Ремонтували їх не надто жваво.. не сезон..
Якщо завернути біля танцюючого фонтану до Крищаного фонтану...
Можна прогулятися по алеї Героїв до Арки Героїв
Скульптурки там не дуже геройські якісь...
А можна не звертати і просто дихати морем... чи скупатися.. як я .. 22 жовтня то.. чо б не скупатися))
Мало не забув. На початку набережної стоїсь крута скульптура Алі і Ніно..
Фігури перебувають в постійному русі то сходяться, то розходяться.. все як в житті. Але то в теорії. Чи то там зламалося щось, чи вимкнули рух на зиму, але я заставав скульптуру в одному положенні.
Не все так райдужно звичайно... варто трохи прогулятися в бік від центральних вулиць і...
Прям як в нас...))
В наступній серії чекайте. Розкажу де жити, що їсти, на чому кататися в Батумі і звичайно ж скільки то все коштує. Не перемикайтесь.
Оригінал публікації ось
туточки