Про книги
Атомная зима.
Над белой землей колышется тьма.
У разрушенных храмов стоят блудницы.
И у всех у них латексные лица.
Сорен Цормудян " Другого шансу не буде"
Така от собі постапокаліптика. Колись давно-давно, я вже читав цю книгу, але їхав якось в поїзді , читати більше не було що , взявся перечитувати.
Хороша постапокаліптика, трошки містична,трошки філосовська, трошки смішна. Немає звичного для російської фантастики великодержавного шовішізму і урапатріотизму. Тобто є, але зовсім трошки і він не напрягає.
Гарно промальовані персонажі і постапокаліптичний світ. Намагання автора розібратися в причинах, які можуть привести до ядерної війни. Дуже лякає, що світ перед війною дуже нагадує теперішню ситуацію на нашій планеті.
Раджу читати любителям такого жанру.
Поки шукав картинку, дізнався. що є ще дві книги продовження. Може... колись...
Оригінал публікації ось туточки