Про Вільнюс
Столица спит, Нерис течёт в тумане,
Я побреду по сонным улочкам опять.
И от волненья я, как буд-то, пьяный,
И сердца стук никак мне не унять.
В середині січня побували в столиці Литви .
Невеличка розповідь про то. Зовсім невеличка, бо фотографій багато , а вивалити на вас кілька сотень кадрів, було б неправильно.
Вчора розповідав про район республіку Вільнюса - Ужупіс. Сьогодні загально про місто і організацію подорожі.
Назва (лит. Vilnius, білорус. Вільня), більш українська назва - Вільне, походить від назви річки Вільня (лит., на якій стоїть місто).
У стародавніх історичних письменах переважає назва Вільня, Wilna, Vilna. У пам'ятках писемності, починаючи з XIV ст., використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам'ятках писемності 1595, 1600, 1653 та пізніших років трапляється варіант Vilnius.
У 2003 році загальна кількість населення становила 541 600 осіб.
Згідно з даними перепису 2001 року, 57,8% населення Вільнюса становили литовці, 18,7% поляків, 14% росіян, 4% білорусів, та 0,5% євреїв.
Місто здавна було багатонаціональним, до того ж, історично склалося так, що литовці часто складали його меншість. Так, згідно з даними перепесу населення 1897 року, серед 154 632 жителів було 61 847 (40,0%) євреїв, 47 795 (30,9%) поляків, 30 767 (20,1%) росіян, 6 514 (4,2%) білорусів, 3 238 (2,1%) литовців та 4 717 (2,7%) - представників інших національностей, у тому числі й українців.
Вільнюс розташований на південному сході Литви (54°41′N 25°17′E) при впадінні річки Вільня до річки Няріс.
Нецентральне розташування міста може бути пояснене частою зміною національних кордонів Литви протягом сторіч. Так, за часів Великого князівства Литовського Вільнюс був не лише культурним, а й географічним центром тодішньої держави.
Вільнюс розташований за 312 кілометрів від Клайпеди, міста, що є головним морським портом Литви - так само за допомогою сучасних автомобільних доріг з основними містами країни: Каунас (102 км), Шауляй (214 км) та Панявежис (135 км).
Сучасна площа міста становить 401 км². Забудова становить 20,2% площі, зелені насадження 43,9%, вода - 2,1%.
Клімат у Вільнюсі є перехідним між континентальним та морським. Середньорічна температура становить 6,1 °C.
У Литві Шенген. Тому візу власне потрібно Шенгенську.
Запис в посольство Литви забитий на пару місяців вперед, але візу отримати доволі легко, скориставшись послугами консультаційних центрів , які. до речі розташовані у декількох великих містах України. Послуги такого центру коштують 20 євро( віза 35),але.. чесно , воно того вартує. Ніяких черг, височенний рівень обслуговування. Приємний персонал. Загалом в консультаційному центрі я провів 40 хвилин. Здаючи документи і забираючи паспорт. До речі. за 50 грн, паспорт доставлять вам кур'єром. Документи можна подавати тільки особисто. Форму для заповнення можна скачати на сайті посольства. Все дуже зручно і зрозуміло. Вимагають бронь з готелю. Ми жили в хостелі, який не видавав такий документ. Тому в таких випадках раджу забронювати чото без передоплати. отримати візу і зняти бронь).
Візу мені зробили за 3 дні. І це в час різдвяних ( католицьких) свят.
В мене виникла технічна помилка з документами. Я вирішив її в телефонному режимі з посольством. Це при тому , що мені допомогала віце-консул. У свій неробочий час. І все то дуже вічливо... Привіт Кожарі і Ко... блять.
Летіли ми Wizz Air. Квитки брали за два місяці, і коштували вони... 309 грн))).Це без знижок. Київ- Харків на "хуйндаї". В день вильоту дивилися квитки коштували по 800 грн, так що хто має відкритий Шенген. злітати можна на будь які вихідні). Година і 15 хв і ми вже проходимо паспортний контроль у вільнюсівському аеропорту.
Аеропорт малесенький, навіть по міркам Жулять зовсім містечковий.Людей майже немає. Але затишно).
З аеропорту в місто можна дістатися маршруткою ( 1 євро. або 3, 5 літа. 1 літ приблизно - 3, 5 грн), міським автобусом 3, 5 літа ( дуже зручна мапа на зупинці ), або електричкою, яка курсує щопів години між аеропортом і вокзалом ( в центрі міста) і коштує 2, 5 літа.
Зустрів нас Вільнюс дощем. Поки доїхали до хостелу, вийшло сонце. Далі знов дощ, вітер, туман, сонце, сніг.)) Погода віджигала по чорному. І це не біля моря місто).
Перше що впало у вічі- майже відсутність дерев. Тепер я розумію, чому Київ одне з найзеленіших міст європи.дерева тут тільки в парках. І дуже поодиноко на вулицях. Правда тусили ми в основному в старій частині міста.
Чисто. Стара частина менша ніж у Львові. Але як на мене більш облізла. Дуже багато закинутих будинків .
Стара частина стара умовно, Вільнюс доволі сильно постраждав під час Другої світової і відбудовувався у післявоєнний час. Але без особливої совдепії. Красиві будинки в основній своїй масі. По місту бігають автобуси і тролейбуси ( 3, 5 літа ) , але за 3 дні ми їми так ніразу і не скористалися. Майже все цікаве в межі досяжності пішого ходу.
Пам'ятник Тарасу ( Тарасас)))) ) Шевченку біля вокзалу,ще зустрічали будинок де він жив у Вільнюсі, про що нам повідомила мемориальна табличка.
Пам'ятник відкрито 4 вересня 2011 року. В місті Вільно (тодішня назва Вільнюса) Шевченко навчався живопису в 1829-31 роках, в цьому місті проявився його талант. Але то так, ліричний відступ. Продовжу про Вільнюс:
Розмовляли ми російською і англійською. Молодь іноді не розуміє російську ( при чому реально, а не робить вигляд), старше покоління розмовляє російською.Іноді забувався і говорив українською. Дехто навіть розумів. В литовській мові все таки є нотки української. певні слова. фонетика...
Ніякого негативу в нашу сторону ми не помітили, якою мовою б не розмовляли.Коли дізнавалися що ми з україни взагалі раділи , і відношення ставало... теплішим чоль.
Багато поляків. Польських костьолів і церков. Литовсько-польська війна на стінах за допомогою графіті.
Про ціни. Поїсти/попити в ресторанчику, барі,пабі на середньому рівні приблизно 30-50 літ.
В сепермаркетах ціни приблизно київські. На деякі продукти ( наприклад сир) . ціни нищі. Сир, до речі, і смачніший.
На полицях супермаркетів зустрічав немало українських товарів. На одяг ціни теж київські.
Музеї коштують від 3 - до 23 ( телевежа) літ. Ті музеї де були - сподобалися, не нудні).
Окремо про пиво. Воно тут смачне, особливо темне. В магазинах вибір литовського доволі великий, гурманам-поціновувачам є де розігнатися. Ціни 3-5 літ за пляшку.
Дуже розповлюдженні пляшки по об'єму на пінту.
Цікава історія з розливним. В перший вечір у нас був квест містом ( і це в дощ) по пошуку пабу. От хотілося нас саме пабу. Бачили бари, ресторани,кафе...пабу ж не могли знайти. У вільнюсі пабів немає), там є Alus bar... з афігітєльним розливним пиво.. від 4 літ.
Якщо хочите подивитися Вільнюс туристичний. пари днів вам вистачить з головою. Місто невеличне. все розташовано компактно.
Ще б пару днів радив виділити на поїздки в Тракай ( скоро розповім ) і Каунас . Каунас кажуть. більш архітектурно приємний. Але ми не доїхали.
Основний міжміський транспорт автобуси. Ціни.. ну в Тракай ( 25 км) квиток коштував 6 літ.
В місті раджу відвідати :
Вежа Гедиміна
Костел Св. Анни
Кафедральний собор
Церква Пресвятої Трійці
Успенський Пречистенський собор
Вільнюський університет
Вільнюська ратуша
Національний музей Литви
Литовська академія музики і театру
Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса
Бібліотека Вільнюського університету
Бібліотека Академії наук Литви
Телецентр
Президенський палац ( щонеділі о 12 тут зміна караулу)
Район -республіка Ужупіс
Музей тоталітарних репресій...
Список не вичерпний
Основне нічне життя ( яке нас особливо то і не цікавило) по ідеї сконцентровано на вулицях Паменкантіно і Ясіснського ( не впевненний, що правильно запам'ятав).
Тут найбільша концентрація молоді в нічний час, багато клубів.
Дуже сподобалося, що сучасна архітектура тут винесена в окремий райончик. Скляні футуристичні хмарочоси, модерністька архітектура, величесзні торгівельні центри сконцентровані на невеличкому п'ятачку. Дуже гармонічно вписується і не псує місто.
Вільнюс - чудове місто для туру вихідного дня. Доволі європейське, недороге, є що подивитися. Не буде проблем з мовним бар'єром ( в кого він є).
Окрім квитків і віз на двох за 3 дні я витратив 700 літ і 50 євро. Це з житлом , харчування, музеями, бухаловом і тд. Особливо ні в чому не відмовляючи собі, ну і звичано не надто шикуючи. Дуже раджу . І сам туди обов'язково повернуся...
